Scachs d'amor

Шахи кохання (валенсійською: Scachs d'amor; повна назва: Твір, названий шахами кохання, написаний доном Франсі де Кастельві, Нарцисом Веньолесом і отцем Фенолларом, — Hobra intitulada scachs d'amor feta per don Francí de Castelvi e Narcis Vinyoles e mossen Fenollar) — поема створена у Валенсії наприкінці XV століття. Співавторами вважаються згадані в назві відомі літератори та громадські діячі тогочасної Валенсії.

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Фінальна позиція на шахівниці 21. Фd8#

Поема являє собою запис шахової партії та водночас алегоричний диспут про кохання між Венерою і Марсом. Франсі де Кастельві грає червоними фігурами (білі в сучасних шахах), представляє сторону Марса (Març) і кохання (Amor), Нарцис де Веньолес грає зеленими (чорні), представляє сторону Венери (Venus) і Божу Славу (Gloria). Арбітром та коментатором виступає Бернат Феноллар, Меркурій (Marcuri).

Запис шахової партії використаний у поемі як алегорія кохання. Структурно поема складається з шістдесяти чотирьох стансів (що відповідає кількості клітинок на шахівниці), по дев'ять рядків. Станси згруповані групи по три строфи: перша описує хід білих, друга — відповідь чорних, а третя містить коментар щодо ходу гри або тлумачення правил. Перша група стансів є вступом і остання строфа констатує шах і мат.

Манускрипт із записом поеми був знайдений у 1905 році, але втрачений під час Громадянської війни в Іспанії. Загальноприйнятим є твердження, що поема являє собою перший запис шахової партії з сучасними правилами. Шахісти застосували в партії скандинавський захист.