Screenless (Сімпсони)

Сім’я Сімпсонів дивиться телевізор. Коли Меґґі намагається привернути їхню увагу (Ганс Молеман застряг під впалим деревом у їхньому дворі), але марно. Ліса перемикає на «Дитячу мову жестів» (англ. «Baby Ein-sign»), шоу, що навчає немовлят жестовій мові. Наступного ранку вони виявляють, шоу скасували, тому родина намагається навчити Меґґі самостійно.

Коли Меґґі починає користуватися мовою жестів самостійно, Мардж в захваті та намагається розповісти родині про розвиток немовляти. Однак, решта незацікавлені, бо грають на своїх гаджетах. Мардж вирішує зупинити їх і всім (навіть їй самій) обмежує час користування пристроями до півгодини на тиждень. Коли Гомер, Барт і Ліса обманюють, змушуючи саркастичного чоловіка обнулити їх екранний час, Мардж повністю відбирає пристрої. Нуднюгуючи, Гомер стає експертом в розгадуванні кросвордів на роботі, на шкільному дворі Барт грається використовуючи свою уяву, а Ліса заново відкриває для себе радість пошуку книг вручну, через каталог бібліотеки.

Тим часом Мардж не може знайти рецептів у своїх книгах і навіть не отримує допомоги від ресторану Луїджі. Коли сім’я повертається додому, вони знаходять її в її шафі зі смартфоном і ноутбуком, усвідомлюючи, що попри власну ж заборону, вона стала залежною. Зізнавшись, що у неї таки є проблема, вона запиисує себе та решту родини на місяць у центр лікування залежності від екранів.

Наступного дня вони прибувають до центру, який здається, що раєм. Власник, доктор Лунд показує, їм різні заходи. Вони починають зцілюватися, але довго тримати не можуть.

Залишаючи центр достроково, вони виявляють, що всі працівники користуються комп'ютерами, щоб відправляти спам-повідомлення через викраденні облікові записи пацієнтів. Крім того, сім’я підписала договір про нерозголошення, який також заважає їм мати можливість покинути центр.

Зрештою, вночі Сімпсони гуртуються і використовуючи для спілкування мову жестів рятуються та непомітно втікають з центру. Наступного дня доктора Лунда заарештовує поліція за його шахрайство.

У фінальній сцені доктор Лунд, з-за ґрат, пропонує допомогти шефу Віґґаму вилікуватись від харчвої залежності.

У сцені під час титрів показано постери центрів лікування різних залежностей.

Виконавчий продюсер серії Ел Джін заявив, що знімальна група серії використовувала справжню жестову мову і «була дуже точною»[1].

Під час прем'єри на каналі «Fox» серію переглянули 1,63 млн осіб з рейтингом 0.5, що зробило її найпопулярнішим шоу на каналі «Fox» в ту ніч[2].

Денніс Перкінс з «The A.V. Club» дав серії оцінку B, сказавши, що «на жаль, недостатньо того, щоб порекомендувати серію, оскільки індивідуальні подорожі Сімпсонів через пекло відмови від Інтернету є короткочасними та незадовільними», однак йому сподобався «милий короткий монтаж з проблиском Гомера Дж. Сімпсона, який розпізнає якийсь прихований талант у собі…»[3]

Тоні Сокол з «Den of Geek» дав серії три з половиною з п'яти зірок, сказавши:

Серія — приємна, оскільки вонан обіцяє, що сім’ї можуть перебувати в одній кімнаті одна з одною і залишатися разом. Сімпсони продовжують вирішувати сучасніші проблеми, навіть якщо вони відстають на сезон чи два. Вони продовжують доводити до абсурду соціальні проблеми. Уявіть, що технологічний магнат на мільярд доларів [після перегляду серії] почувається винним за використання технологій, що порушують сон…[4]

На сайті The NoHomers Club згідно з голосуванням більшість фанатів оцінили серію на 3/5 із середньою оцінкою 3,21/5[5].

• «Screenless» на сайті Wikisimpsons