Stellaria humifusa

Stellaria humifusa — вид трав'янистих рослин родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Етимологія: лат. humus — «ґрунт», лат. i — сполучник, лат. fusus — «розстелений»[1].

Stellaria humifusa
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Зірочник (Stellaria)
Вид:
S. humifusa
Біноміальна назва
Stellaria humifusa
Rottb., 1770

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина, яка утворює від малих до великих килимки, за допомогою тонких кореневищ. Стебла стеляться, вільно розгалужуються, квадратні, 2–20 см, голі, вкорінюються в проксимальних вузлах. Листя сидячі; пластини від еліптичних до еліптично-ланцетних, 0.4–1.5 см × 1–5 мм, м'ясисті, основи від клиноподібних до округлих, краї цілі, верхівки від гострих до тупих, голі або з невеликою кількістю війок уздовж країв. Суцвіття з поодинокими квітами в пазухах листя; приквітки відсутні. Квіти бл. 10 мм діам.; чашолистків 5, 4–5 мм; пелюсток 5, 4–6 мм; тичинок 10. Капсули блідо-жовті, яйцеподібні, 4–5 мм, верхівки тупі. Насіння світло-коричневе, широко- і косо-ниркоподібне, 0.8–1 мм діам., від гладкого до злегка зморшкуватого. 2n = 26.

Поширення

Арктична Європа (Фінляндія, Ісландія, Норвегія (вкл. Шпіцберген), Росія); Азія (Далекий Схід Росії, Сибір); Північна Америка (Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Аляска, Канада).

Населяє береги озер, пляжі, болота, солончаки.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.