Sugar, або В джазі тільки дівчата

Події розгортаються в США 30-х років ХХ століття. У період великої депресії, економічних криз, тотального безробіття, процвітання корупції  та бандитизму (епоху гангстерів та джазу) діячі культури змушені заробляти не лише власним талантом, але й де прийдеться.[1] Двоє безробітних друзів-музикантів, бас-гітарист Джеррі та саксофоніст Джо, стають свідками Бійні в день Святого Валентина у Чикаго. Для того, щоб уникнути переслідувань гангстера Спац Палаццо та його найманців, вони переодягаються у жіночі образи та долучаються до повністю жіночого за складом ансамблю «Красуня Сью та її великосвітський джаз», який саме збирається їхати з міста на гастролі до Маямі-Біч.

Ситуація ускладнюється, коли Джо, якого відтепер кличуть Джозефіною, закохується у прекрасну співачку колективу – Шугар Кейн (солодку Душечку), яка трохи зловживає алкоголем, що, як правило, заважає їй свідомо обрати собі гідного партнера. Понад усе Душечка мріє одружитися з мільйонером, що й спонукає Джо переодягнутись у чоловіка її мрії та спробувати підкорити її серце.

Тим часом заможний та літній Осгуд Філдінг-молодший переслідує Дафну, не підозрюючи, що вона є насправді Джеррі. Джері начебто розуміє, що йому ось-ось доведеться розкрити правду про свою справжню стать надмірно палкому прихильнику, однак сам починає трохи захоплюватися та насолоджується усіма коштовними подарунками, які отримує, а в голові паморочиться від уявних ілюзорних перспектив багатого життя.

Повний хаос настає, коли Спац та його банда виходять на готель та з’ясовують, хто ж такі насправді Джозефіна та Дафна.

«Sugar» відкрився на Бродвеї у  Majestic Theatre  9 квітня 1972 року після 14 переглядів і закрився 23 червня 1973 року після 505 вистав. Продюсером виступив Девід Меррік, режисером та хореографом був Гувер Чемпіон. У першому акторському складі взяли участь Роберт Морс у ролі Джеррі /Дафни, Тоні Робертс у ролі Джо/Джозефіни, Ілейн Джойс у ролі Шугар Кейн (Душечки), Сіріл Рітчард у ролі Осгуда Філдінга-молодшого, Шейла Сміт у ролі Красуні Сью та Стів Кондос у ролі Спац Палаццо. Cценографія – Робін Вагнер, костюми створив – Елвін Кольт, художник по світлу – Мартін Аронштейн. Пізніше в ході показів Елейн Джойс була замінена Памелою Блер.

У 1975 році ця версія була поставлена в Teatro de los Insurgentes у Мехіко. Були задіяні співак Енріке Гусман, актори Ектор Бонілла та Сільвія Паскуель. Через величезний успіх, мюзикл був поставлений також у Мадриді, Іспанія, двома роками пізніше з більшістю касту з Мексики.

У 1986 році в Lola Membrives theatre у Буенос-Айресі, Аргентина, мюзикл також був поставлений та мав великий успіх. Сузана Гіменес у ролі Душечки, Артуро Пуйг у ролі Джо/ Джозефіни та Рікардо Дарін у ролі Джеррі/Дафни були зірками цієї версії разом з Норми Понс, Амбара Ла Фокса, Роберто Катарінеу, Франсіско Наполі та Гогу Андреу в ролі Осгуда Філдінга-молодшого. Режисером цієї сценічної версії, що була закрита через три роки в 1988 році, був Маріо Морган.

Мюзикл був показаний в 1991 році в West Yorkshire Playhouse в режисурі Джуда Келлі. Томмі Стіл дивився цей показ, та постановку на Вест Енді у головній ролі вже з Томмі Стілом було відкрито Prince Edward Theatre 19 березня 1992 року та закрито 20 червня 1992 року. Мюзикл змінив назву на назву фільму «Some Like It Hot».

У національному гастрольному турі 2002–2003 років у США Тоні Кертіс зіграв роль Осгуда Філдінга-молодшого у дещо зміненій постановці під назвою Some Like It Hot: The Musical. Кертіс зіграв Джо в оригінальному фільмі 1959 року. Костюми, що збереглися з цього гастрольного туру можна побачити у колекції музею Costume World Broadway у Помпано-Біч, Флорида.

Нова постановка шоу тривала у Westchester Broadway Theatre в Елмсфорді, штат Нью-Йорк, з квітня 2010 року по липень 2010 рік.

У лютому /березні 2011 року Pimlico Opera представила нову постановку у Великій Британії у жіночій в’язниці Send Prison в Сурреї. В акторському складі були як професійні актори, так і ув'язнені.

6 березня 2011 року Musical Theatre West in Long Beach, штат Каліфорнія, представив концертну версію шоу в рамках серії «Reiner Reading» з Ларрі Рабеном («Forever Plaid»), Бетс Малоуном («The Marvelous Wonderettes») та Ніком Санта-Марією (мюзикл «Продюсери»).

Данська версія мюзиклу була створена у 2011 році у Folketeateret в Копенгагені під назвою «Ingen er Fuldkommen» («Ніхто не ідеальний»). Шоу відкрилося в жовтні, в ньому взяла участь датська актриса мюзиклів Марія Лусія.

42nd Street Moon (театральна компанія у Сан-Франциско) представила «Sugar» в рамках свого 19 сезону 4-22 квітня 2012 року.

У 2016 році відбулася прем’єра мюзиклу в Барселоні, Іспанія. Вся вистава була перекладена іспанською та каталонською мовами та йшла в театрах до квітня 2018 року.

27 та 28 березня 2015 року успішно відбулася прем’єра мюзикла «Sugar, або В джазі тільки дівчата» у Київському національному академічному театрі оперети, Україна[2][3][4].

Режисер-постановник – н. а. України Богдан Струтинський, диригент-постановник, хормейстер-постановник – Ігор Ярошенко, балетмейстер-постановник – Вадим Прокопенко, художник-постановник – Андрій Романченко, художники з костюмів – Ірина Давиденко, Андрій Романченко, світлове оформлення – Руслан Долинич.

Переклад українською Яни Іваницької.

У ролі Красуні Сью — з. а. України Ася Середа — Голдун, Мар’яна Боднар, у ролі Дани Ковальчик (Душечки) — з. а. України Галина Грегорчак-Одринська  з.а. України Олена Арбузова, Ольга Федоренко, у ролі Джо/Джозефіни — з. а. України Сергій Авдєєв, Євген Прудник, у ролі Джеррі/Дафни — з. а. України Арсен Курбанов, Євген Прудник, у ролі Озгуда Філдінга-молодшого — Народний артист України Микола Бутковський, н.а. України Сергій Бондаренко.

Фінальну пісню «People in My Life» (Душечка) було вилучено під час передоглядів, але вона з'являлася в деяких подальших постановках.

• Офіційний сайт Київського національного академічного театру оперетти
• Sugar на сайті CONCORD theatricals

1. «В джазі тільки дівчата, або Sugar» ( ПЕРЕНЕСЕННЯ з 25.04 2020 — ПАРНІ РЯДИ та з 08.04.2021) - Київські театри - Театр оперети в києві, Київський національний академічний театр оперети. operetta.com.ua. Процитовано 4 липня 2021.
2. ЛИСТОПАД, Олег (31 березня 2015). Коли у джазі тільки дівчата. Урядовий Кур’єр. Процитовано 5 липня 2021.
3. Премьера мюзикла "Sugar, или в джазе только девушки" в Киевском театре оперетты - УНИАН. photo.unian.net (рос.). Процитовано 5 липня 2021.
4. Хрещатик - новини та життя української столиці. http://kreschatic.kiev.ua/ (uk-UA). Процитовано 5 липня 2021.