Київський національний академічний театр оперети

Саме в приміщенні Троїцького народного дому М. К. Садовський у 1907 році заснував перший стаціонарний театр в Україні. На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру початку ХХ ст. — його тодішньою примою була М. К. Заньковецька, свою акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.

У 1917 році сама будівля театру зіграла важливу історичну роль, тут зібралися представники київського гарнізону для координації і керування процесом українізації підрозділів армії. На зібранні було створено Український військовий клуб ім. Гетьмана Павла Полуботка та визначено головне завдання — формування української армії.[4]

За часів Української Народної Республіки, театр отримав іншу назву — Національний зразковий театр.[4]

Наприкінці 1920-х років у приміщенні був клуб металістів і спортивні зали. Лише 1934 року театр відновлено як Державний театр музичної комедії УРСР.

Першою виставою наново організованого Театру музичної комедії стала оперета «Продавець птахів» К. Целлера (прем'єра — 1 грудня 1935 року). Поряд з нею, в репертуарі театру були оперети «Летюча миша» Й. Штрауса, «Циганська любов» Ф. Легара, «Синя борода» Ж. Оффенбаха. 1938 року на сцені театру була вперше поставлена українська оперета — «Весілля в Малинівці» О. Рябова.

В роки Другої світової війни театр було евакуйовано до Казахстану. Протягом багатьох років існування театру в ньому працювали такі актори як В. Новинська, Г. Лойко, М. Блашук, Л. Пресман, Д. Пономаренко, К. Мамикіна, Д. Шевцов та багато інших. Серед перших режисерів театру — С. Каргальський, Б. Балабан, О. Барсегян. Довгий час головним диригентом театру був композитор та диригент Олексій Рябов — автор відомих українських оперет «Весілля в Малинівці» (1938 рік), «Сорочинська ярмарка» (1943 рік), «Червона калина» (1954 рік).

Троїцький народний будинок

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (Київський державний академічний театр оперети), 1901—1902. Архітектор Г. Антоновський.

Діяло Київське товариство грамотності (1902—1908), очолюване педагогом громадсько-політичним діячем В. Науменком.

У діяльності товариства брали участь відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного та державного життя.

Ювілейна монета НБУ присвячена 75-річчю Київського академічного театру оперети

Розміщувалися:

• редакції журналів «Кіевская старина» (редактор В. Науменко) (1902—1906) та «Україна» (1907),
• відділення редакції газети «Рада» (1906—1908), що видавалася коштом Є. Чикаленка, редактори: Ф. Матушевський (1906—1907), М. Павловський (з 1907 р.), секретар — С. Петлюра.

Діяло правління Українського товариства «Просвіта» на пам'ять про Т. Г. Шевченка (1907—1910), голови: Б. Грінченко (1906—1909), С. Тимошенко (1909—1910).

Глядачеву залу народного будинку товариство здавало в оренду театральним колективам.

Тут виступала оперна група антрепренера М. Бородая (1902—1907, з перервами). 1907—1917 працював перший стаціонарний український професійний театр під керівництвом М. Садовського, який проживав у цьому будинку (1907—1920).

Тут працювали відомі діячі культури:

• співачка і драматична акторка М. Авсюкевич (1907—1917);
• актор, режисер Г. Березовський (1907—1917);
• акторка, народна артистка УСРР Г. Борисоглібська (1907—1917);
• художник І. Бурячок (1912—1917);
• актор, співак, режисер С. Бутовський (1909—1915);
• режисер, актор, театрознавець, народний артист СРСР В. Василько (1911—1915);
• композитор, диригент, співак, хореограф, етнограф, актор В. Верховинець (1906—1915);
• актор, режисер М. Вільшанський (1907—1916);
• поет, критик, перекладач, театрознавець, актор, режисер М. Вороний (1910—1912);
• диригент, музичний діяч П. Гончаров (1916—1917);
• акторка Н. Горленко (1912—1915);
• співачка і драматична акторка М. Гребінецька (1914—1917);
• драматична акторка і співачка З. Діброва (1908—1915);
• драматична акторка і співачка Є. Доля (1907—1915);
• актор І. Загорський (1907—1909);
• акторка, народна артистка Республіки М. Заньковецька (1907—1909);
• акторка Г. Затиркевич-Карпинська (1917);
• актор Є. Захарчук (1907—1917);
• співак і драматичний актор Т. Івлєв (1911—1917);
• актор, режисер П. Карабіневич (1917);
• оперний співак М. Карлашов (1910—1913);
• актор І. Ковалевський (1907—1917);
• актор, педагог, перекладач П. Коваленко (1910—1917);
• драматичний актор і співак, костюмер М. Колесник (1908—1917);
• драматична акторка, співачка, танцівниця П. Колесникова (1909—1917);
• актор, режисер О. Корольчук (1907—1917);
• хоровий диригент, композитор О. Кошиць (1912—1916);
• живописець, графік, архітектор, художник театру й кіно, майстер декоративно-ужиткового В. Кричевський (1907—1910);
• режисер, актор, теоретик театру, драматург, перекладач, народний артист Республіки Курбас Лесь (1916—1917);
• співачка і драматична акторка М. Лебедєва (1907—1915);
• актор, режисер, драматург, заслужений артист Республіки Ф. Левицький (1908—1917);
• співачка, народна артистка СРСР М. Литвиненко-Вольгемут (1912—1914);
• акторка Л. Ліницька (1909—1915);
• акторка М. Малиш-Федорець (1906—1917);
• драматичний актор і співак, народний артист УРСР Г. Маринич (1911—1914);
• актор, режисер, педагог, народний артист СРСР І. Мар'яненко (1907—1914; проживав у цьому будинку до початку 1920-х років);
• співак, народний артист УРСР М. Микиша (1910—1914);
• актор Ю. Милович (1907—1917);
• співак і драматичний актор Д. Мироненко (1910—1917);
• актор, перекладач С. Паньківський (1907—1917);
• актор О. Певний (1907—1909, 1914—1917);
• актор, режисер М. Петлішенко (1910—1915);
• журналіст, громадсько-політичний і державний діяч С. Петлюра (1908);
• співачка О. Петляш (1907—1912);
• співачка і драматична акторка О. Полянська (1907—1914);
• співак і драматичний актор Є. Рибчинський (1909—1917);
• актор, режисер Й. Стадник (1917);
• драматична акторка і співачка С. Стадникова (1915—1917);
• оперна співачка В. Старостинецька (1915—1917);
• поет, державний і громадський діяч, акад. ВУАН, Герой Соціалістичної Праці П. Тичина (1916—1917);
• акторка, фольклористка, письменниця С. Тобілевич (1908—1916);
• акторка, заслужена артистка УРСР Є. Хуторна (1907—1917);
• письменник, драматург, журналіст, режисер С. Черкасенко (1912—1917);
• актор, співак П. Чугай (1915—1917).

До ангажементу запрошувалися солісти київської опери Г. Внуковський, Ф. Павловський, У хорі співав майбутній народний артист СРСР І. Козловський (1918). З театром співпрацювали композитори М. Лисенко та К. Стеценко. На сцені Театру Миколи Садовського проводила репетиції трупа Леся Курбаса і розпочав вистави Молодий театр (1916—1917).

У вересні 1917 р. відбулося відкриття Українського національного театру (з 1919 р. — Народний театр). Театром керував актор, режисер, народний артист СРСР, Герой Праці П. Саксаганський (1918—1922).

З січня 1923 р. — Театр ім. М. Заньковецької, який в тому ж році виїхав з Києва.

У театрі працював Олімпійський комітет, який займався підготовкою і проведенням першої Олімпіади в Російській імперії (1913).

Діяло Товариство «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка» (1917—1918); керівники клубу — М. Міхновський, В. Павелко та інші.

Тимчасово працював Перший театр Української Радянської Республіки ім. Шевченка (травень-серпень 1919 р.).

З 1934 р. Державний театр музичної комедії УРСР ,1966 р. — Київський державний театр оперети (з 2004 р. — академічний).

В театрі працювали:

• акторка Г. Лисянська (1935)
• акторка, заслужена артистка УРСР Н. Аннікова (1956—1968);
• актор, режисер, заслужений артист Б. Балабан (1944—1947);
• актор, заслужений артист УРСР М. Блащук (1949—1978);
• художник кіно і театру Олексій Бобровников (1940-1950-ті роки, 1993);
• актор, заслужений артист В. Борисенко (1957—1989);
• актор, заслужений артист УРСР Ю. Бурих (1965—1985);
• акторка, заслужена артистка УСРР В. Варецька (1936—1937);
• актор, заслужений артист УРСР В. Васильєв-Гуменик (1936—1962);
• хореограф Є. Вігільов (1935—1940);
• режисер, заслужений артист РСФРР, народний артист УРСР В. Вільнер (1947—1950);
• заслужений артист УРСР, народний артист РРФСР В. Вржесинський (1968—1971);
• актор, народний артист УРСР Г. Горюшко (1969—2000);
• артистка балету, заслужена артистка УРСР Т. Ващенко-Демпель (1941—1962);
• театральний художник, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Духновський (1950—1951);
• артист балету, балетмейстер, заслужений артист УРСР В. Єрмолаєв (1937—1960);
• режисер, заслужений артист УРСР І. Земгано (1948—1959);
• актор, режисер, заслужений артист УСРР С. Каргальський (1934—1937);
• співак, народний артист УРСР В. Козерацький (1937—1951);
• художник театру і кіно М. Ліпкін (1940-1950-ті роки);
• актор, заслужений артист УРСР Г. Лойко (1944—1967);
• композитор В. Лукашов (1950-1970-ті роки);
• акторка, заслужена артистка УРСР К. Мамикіна (1944—1989);
• акторка, заслуженна артистка УРСР Т. Гагаріна (1973—2003);
• художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР В. Меллер (1948—1950);
• актор, заслужений артист УРСР О. Михайлов (1955—1982);
• режисер, педагог, народна артистка УРСР І. Молостова (1962, 1968);
• режисер, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Чечено-Інгуської АРСР В. Неллі (1940, 1947, 1966);
• акторка, народна артистка УРСР В. Новинська (1935—1972);
• актор, заслужений артист УРСР М. Пилипенко (1936—1937);
• актор, народний артист УРСР Д. Пономаренко (1961—1967);
• актор, режисер Л. Пресман (1936—1985);
• акторка, заслужена артистка УРСР Ю. Росіна (1935—1949);
• режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР і Казахської РСР Б. Рябікін (1961—1970, 1990—1991);
• композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР О. Рябов (1941—1955);
• акторка, заслужена артистка УРСР А. Савченко (1944—1963);
• композитор, заслужений артист Казахської РСР, заслужений діяч мистецтв УРСР О. Сандлер (1940-ві, 1960-1970-ті роки);
• актор, режисер, народний артист УРСР Л. Силаєв (1948—1958);
• актор, режисер, педагог, народний артист УРСР А. Скибенко (1949—1954);
• актор, режисер, народний артист УРСР М. Соколов (1958, 1966);
• театральний діяч, директор театру В. Стебловський (1939—1941);
• режисер О. Сумароков (1938—1942);
• артист балету, балетмейстер, заслужений артист УРСР Б. Таїров (1944—1972);
• художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Улановський (1988—1990);
• художник театру і кіно М. Уманський (1947, 1948);
• актор і режисер оперети, заслужений діяч мистецтв РРФСР, народний артист Карельської АРСР О. Феона (1937, 1940);
• сценограф, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Френкель;
• артист оперети, заслужений артист УРСР Б. Хенкін (1935—1960);
• артист оперети, заслужений артист УРСР (1980) В. Оберенко (народний артист України з 1995);
• актор і режисер оперети, народний артист УРСР, заслужений діяч мистецтв ЧССР Д. Шевцов (1956-80);
• акторка, заслужена артистка УРСР Л. Запорожцева (1961—1985);
• співачка, артистка О. Юровська (1935—1960);
• художник театру й кіно Й. Юцевич (1940-1950-ті роки);
• головний балетмейтер нар.арт. УРСР О. Н. Сегаль (1980—2010);
• художній керівник нар.арт. України В. О. Шулаков (1988—2001);
• режисер-постановник (з 1981 до 1997   керівник театру), народний артист УРСР, перший лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка — С. К. Сміян (1981—2014);
• хоровий диригент, заслужений артист України Сергій Адаменко (1989—1991).

• 1934–1937 — Каргальський Сергій Іванович
• 1937–1947 — Хенкін Борис Аркадійович
• 1947–1950 — Вільнер Володимир Бертольдович
• 1950–1955 — Рябов Олексій Пантелеймонович
• 1956–1960 — Хенкін Борис Аркадійович
• 1961–1970 — Рябікін Борис Олександрович
• 1970–1973 — Барсегян Олександр Сергійович
• 1973–1975 — Митницький Едуард Маркович
• 1975–1981 — Бегма Володимир Володимирович (старший)
• 1981–1988 — Сміян Сергій Костянтинович
• 1988–1990 — Шулаков Віктор Олександрович
• 1990–1991 — Рябікін Борис Олександрович
• 1991–1997 — Сміян Сергій Костянтинович
• 1998–2001 — Шулаков Віктор Олександрович
• 2001–2003 — в.о. Шейко Володимир Олександрович
• з 2003 — Струтинський Богдан Дмитрович

• в пам'ять зборів і мітингів демократичних організацій Києва 1905 р. (1947, замінена в 1979 р.);
• в пам'ять утворення в 1905 р. перших профспілок робітників Києва (1925; скульп. Б. Кратко);
• Миколі Садовському (1957; скульп. Е. Фрідман, арх. Д. Демидович);
• Олексію Рябову (2007)[5] — (1899—1955) — українському композитору, скрипалю і диригенту, заслуженому діячу мистецтв УРСР.