Super Mario Bros.: The Lost Levels
Super Mario Bros.: The Lost Levels (укр. Супербрати Маріо: Загублені рівні) — комп'ютерна гра в жанрі платформер, розроблена й видана Nintendo. Японська версія гри вийшла під назвою Super Mario Bros. 2 (яп. スーパーマリオブラザーズ2 Sūpā Mario Burazāzu Tsū) або Super Mario Bros. 2: For Super Players (укр. Super Mario Bros. 2: для супер-гравців) на платформі Family Computer Disk System 3 червня 1986 року. Гра є прямим продовженням бестселера Super Mario Bros.[6] Розробники вказали, що спочатку продовження гри повинно було бути іншим: існував її прототип, котрий пізніше був випущений у Японії в трохи незакінченому вигляді під назвою Doki Doki Panic[7]. Через високу складність гри, а також схожість її з попердником, американський підрозділ Nintendo, замість випуску її як продовження Super Mario Bros., найняв японських розробників для завершення початкового прототипу як Super Mario Bros. 2. У результаті в спільноті фанатів нема єдиної думки, яка гра є «справжнім Mario 2»: дехто вважає, що це Lost Levels, а інші, що це американська версія початкового прототипу — Super Mario Bros. 2[7][8][9].
Super Mario Bros.: The Lost Levels | |
---|---|
Розробник | Nintendo EAD |
Видавець | Nintendo |
Дистриб'ютор | Nintendo eShopd |
Жанр(и) | Платформер |
Платформа | NES, FDS, GBA, Virtual Console |
Дата випуску |
3 червня 1986
|
Режим гри | Однокористувацька гра |
Мова | англійська |
Вік. обмеження |
ACB: G - General CERO: A — All ages ESRB: для всіхd PEGI: PEGI 3 USK: 18 — USK 18 |
Творці | |
Режисер(и) | Сігеру Міямото[2][3] |
Ігродизайнер(и) |
Сігеру Міямото[4] Такасі Тедзука[4] |
Програміст(и) |
Тосіхіко Накадзо Кудзуакі Моріта |
Композитор(и) | Кодзі Кондо[5] |
Технічні деталі | |
Носій | 320-кілобітний картридж |
Mario | |
Офіційний сайт |
The Lost Levels був включений у склад збірки Super Mario All-Stars для SNES[10]. У 2007 році початкова версія для Famicom Disk System стала доступною до завантаження (у том числі в Північній Америці) для Virtual Console[9][10]. Єдиною відмінністю від початкової версії є відсутність екрану завантаження.
Зав'язка гри така ж, як і в оригінальній Super Mario Bros.: Боузер викрав принцесу Піч и закрив її в одному із своїх замків. Маріо (або Луїджі) повинні пройти Грибне королівство, перемогти прислужників Боузера та врятувати принцесу. Гра використовує той же рушій, що й Super Mario Bros., а також дуже схожа на неї візуально[8][9][11]. Гра мала підвищений рівень складності та була націлена на досвідчених гравців Super Mario Bros.[12][13][14]
Примітки
- Super Mario Bros.. Game List. Nintendo. Архів оригіналу за 27 квітня 1999. Процитовано 11 серпня 2010.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- MobyGames — 1999.
- Nintendo Entertainment Analysis and Development (10 травня 1999). Super Mario Bros. Game Boy Color. Nintendo. Scene: "Super Mario Bros. For Super Players" staff credits.
- (2005) Album notes for Super Mario Sound Collection: Happy! Mario 20th Super Mario Bros.. Scitron Digital Contents.
- Guinness World Records Gamer's Edition – Nintendo Records. Книга рекордів Гіннесса. Архів оригіналу за 5 квітня 2008. Процитовано 5 грудня 2008.
- Rosenberg, Adam. 'Super Mario Bros. 2' Interview Reveals A Strange, Vertical-Only Prototype. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 23 квітня 2012.
- Thomas, Lucas M. (2007-10-03) Super Mario Bros: The Lost Levels Review - Only in Япония. (Until now.) Архівовано 1 вересня 2013 у WebCite IGN. Retrieved on 2008-04-14.
- Super Mario Bros.: The Lost Levels for Wii Review Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.. GameSpot. Retrieved on 2008-04-14.
- Scalzo, John. (2007-10-03) Super Mario Bros.: The Lost Levels. Gaming Target. Retrieved on 2008-04-14.
- McLaughlin, Rus. (2007-11-08) IGN Presents The History of Super Mario Bros. IGN. Retrieved on 2008-04-13.
- Nintendo Power Vol. 52, 1994-08.
- Davis, Cameron. (2000-01-28) (персонаж игры)dx/review.html Super Mario Deluxe for Game Boy Color Review[недоступне посилання]. GameSpot. Retrieved on 2008-04-17.
- (персонаж игры)_bros_the_lost_levels_virtual_console Super Mario Bros: The Lost Level Review[недоступне посилання з лютого 2019] 12-19-2010