The London Chuck Berry Sessions

У травні 1970 року Хаулін Вульф прибув в Лондон на студію Olympic Sound Studios для запису альбому The London Howlin' Wolf Sessions. Альбом вийшов у серпні 1971 року і посів 28-е місце в чарті R&B Albums і 79-е в Billboard 200. Через успіх Вульфа, Мадді Вотерс записав власний альбом The London Muddy Waters Sessions у грудні 1971 року; Чак Беррі зробив запис в Англії у 1972 році.

Сторона «А» альбому була записана на студії Pye Studios в Лондоні, де до Беррі приєднались музиканти Ієн Мак-Леген і Кенні Джонс з гурту the Faces. Сторона «Б» була записана під час Ланкастерського фестивалю мистецтв в Ковентрі, де були записані «My Ding-a-Ling» і «Reelin' and Rockin'», які стали хітами для Беррі вперше за багато років. («My Ding-a-Ling» посіла 1-е місце в чарті Billboard Hot 100). У 1972 році альбом посів 8-е місце в чарті R&B Albums і 8-е місце у чарті Billboard 200 журналу «Billboard».

27 жовтня 1972 року (менше місяця після виходу) альбом вже став золотим і був проданий 1 000 000 тиражем.

Сторона «А»

1. «Let's Boogie» (Чак Беррі)  — 3:13
2. «Mean Old World» (Волтер Джейкобс) — 5:58
3. «I Will Not Let You Go» (Чак Беррі) — 2:49
4. «London Berry Blues» (Чак Беррі) — 5:56
5. «I Love You» (Чак Беррі)  — 3:26

Сторона «В»

1. «Reelin' and Rockin'» (Чак Беррі) — 7:10
2. «My Ding-A-Ling» (Чак Беррі) — 11:52
3. «Johnny B. Goode» (Чак Беррі) — 4:38

Сторона «А» була записана на студії Pye Studios в Лондоні, а сторона «Б» — під час Ланкастерського фестивалю мистецтв в Ковентрі.

• Чак Беррі — вокал, гітара
• Дерек Гріффітс — гітара (А 1-5)
• Оуен Макінтайр — гітара (В 1-3)
• Нік Поттер — бас (В 1-3)
• Ієн Маклаген — фортепіано (А 1-5)
• Дейв Кафінетті — фортепіано (В 1-3)
• Кенні Джонс — ударні (А 1-5)
• Роббі Макінтош — ударні (В 1-3)

Технічний персонал

• Есмонд Едвардс — продюсер
• Девід Крігер — арт-директор
• Тім Льюїс — обкладинка

Альбоми

Сингли

• Огляд на Allmusic (англ.)
• Опис на Discogs (англ.)