The London Muddy Waters Sessions
The London Muddy Waters Sessions — студійний альбом американського блюзового музиканта Мадді Вотерса, випущений у 1972 році лейблом Chess. У 1973 році альбом здобув премію «Греммі» за найкращий запис етнічного або традиційного фолку. Вийшов у серії «The London Sessions».
The London Muddy Waters Sessions | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Студійний альбом | |||||||
Виконавець | Мадді Вотерс | ||||||
Дата випуску | квітень 1972 | ||||||
Записаний | 4, 7 і 8 грудня 1971 | ||||||
Жанр | блюз | ||||||
Тривалість | 35 хв 36 с | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Студія звукозапису | IBC Studios, Лондон, Англія; The Record Plant, Нью-Йорк (аранжування духових) | ||||||
Лейбл | Chess (CH-60013) | ||||||
Продюсер | Есмонд Едвардс, Ієн Грін | ||||||
Професійні огляди | |||||||
Хронологія Мадді Вотерса | |||||||
|
Опис
Концепція
Лейбл Chess випустив цей альбом у квітні 1972 року в серії «The London Sessions», який став другим випуском після альбому The London Howlin' Wolf Sessions Хауліна Вульфа, випущеного у серпні 1971. Концепцією серії було бажання об'єднати американських блюзменів із зірковими британськими блюз-роковими музикантами. Продюсером альбомів серії виступив Есмонд Едвардс.
У 1974 році Chess випустили спільний з Хауліном Вульфом альбом Мадді Вотерса під назвою London Revisited, на якому вийшли пісні, що не потрапили до основних оригінальних випусків лондонських сесій Вульфа і Вотерса.
Запис
Альбом був записаний упродовж трьох сесій 4 грудня (пісні 1, 3, 5 і 7), 7 грудня (пісні 2, 4 і 8) і 8 грудня (пісні 6 і 9) 1971 року на студії IBC Studios в Лондоні, Англія; аранжування духових під керівництвом Джонні Пейта було записане на студії The Record Plant в Нью-Йорку. Мікшування та мастеринг були здійснені на нью-йоркських студіях Electric Lady Studios і Sterling Sound відповідно.
Мадді Вотерс співає і грає на слайд-гітарі, а йому акомпанують гітаристи Сем Лоугорн і Рорі Галлахер, Кері Белл Гаррінгтон на губній гармоніці, Рік Греч на бас-гітарі, Джорджі Форчун і Стів Вінвуд (Греч і Вінвуд грали разом в гурті Blind Faith в 1968—1969 роках) на фортепіано та органі, Мітч Мітчелл (колишній учасник гурту The Jimi Hendrix Experience) і Гербі Ловелл на барабанах, Розетта Гайтауер вокал на «Blind Man Blues», Ерні Роял і Джо Ньюмен на трубі, Гарнетт Браун на тромбоні і Селдон Пауелл на тенор-саксофоні. Тут Вотерс виконує свої старі хіти «I'm Ready» і «Young Fashioned Ways» (обидві написані Віллі Діксоном), «I'm Gonna Move to the Outskirts of Town» Вільяма Велдона та блюзові стандарти «Key to the Highway» і «Walkin' Blues».
Реакція критиків
Оглядач AllMusic Каб Кода поставив альбому The London Muddy Waters Sessions оцінку 2 з 5, відмітивши гру ірланського гітариста Рорі Галлахера, але невтішну Стіва Вінвуда, Джорджі Форчуна і Мітча Мітчелла. Дмитро Казанцев з Blues.Ru у своїй рецензії поставив також низьку оцінку альбому 2 з 5, відмітивши дивне звучання ритм-секції (особливо невиразну гру Мітча Мітчелла) і духових.
Визнання
У 1973 році The London Muddy Waters Sessions здобув премію «Греммі» за найкращий запис етнічного або традиційного фолку. Ця премія «Греммі» стала другою із шестив в кар'єрі Вотерса.
Список композицій
- «Blind Man Blues» (Лафаєтт Лік) — 3:31
- «Key to the Highway» (Маккінлі Морганфілд) — 2:23
- «Young Fashioned Ways» (Віллі Діксон) — 4:21
- «I'm Gonna Move to the Outskirts of Town» (Вільям Велдон) — 3:55
- «Who's Gonna Be Your Sweet Man When I'm Gone» (Маккінлі Морганфілд) — 5:03
- «Walkin' Blues» (Маккінлі Морганфілд) — 3:00
- «I'm Ready» (Віллі Діксон) — 4:09
- «Sad Sad Day» (Маккінлі Морганфілд) — 5:17
- «I Don't Know Why» (Віллі Діксон) — 4:03
Учасники запису
- Мадді Вотерс — вокал, слайд-гітара
- Сем Лоугорн — гітара
- Рорі Галлахер — гітара
- Кері Белл Гаррінгтон — губна гармоніка
- Рік Греч — бас-гітара
- Стів Вінвуд — фортепіано, орган (2, 4, 8)
- Джорджі Форчун — фортепіано, орган
- Гербі Ловелл (1, 7, 9), Мітч Мітчелл — ударні
- Розетта Гайтауер — вокал (1)
- Ерні Роял, Джо Ньюмен — труба
- Гарнетт Браун — тромбон
- Селдон Пауелл — тенор-саксофон
- Техічний персонал
- Есмонд Едвардс, Ієн Грін — продюсер
- Джонні Пейт — аранжування [духових]
- Девід Крігер — арт-директор
- Мія Крінські — координатор
- Сенді Гоффманн — обкладинка
- The Graffiteria — дизайн