U-213

U-213 — німецький підводний мінний загороджувач типу VII D часів Другої світової війни. Замовлення на будівництво було віддано 16 лютого 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії Germaniawerft у Кілі 1 жовтня 1940 року під заводським номером 645. Спущений на воду 24 липня 1941 року. 30 серпня 1941 року прийнятий на озброєння під командуванням оберлейтенанта-цур-зее Амелунга фон Варендорфа. Човен увійшов до складу 5-ї флотилії.

U-213
Історія човна
Під прапором Третій Рейх
Спуск на воду 24 липня 1941
Сучасний статус потоплений 31 липня 1942
Основні характеристики
Тип корабля ДПЧ-мінний загороджувач
Позначення проєкту VII D[1][2]
Швидкість (надводна) 16,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,3 вузлів
Гранична глибина занурення 230
Екіпаж 46—52 чоловіки
Розміри
Водотоннажність надводна 965
Водотоннажність підводна 1080
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,9
Ширина корпусу найб. 6,4
Середня осадка (по КВЛ) 5
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм/45 C35
Торпедно-
мінне озброєння		 4 носові TA + 1 кормовий TA

14 торпед або 26 TMA мін або 39 TMB мін, 15 SMA мін в вертикальних шахтах

ППО 2 × 20-мм C30
U-213
Район загибелі U-213

Історія служби

Підводний човен здійснив 3 бойові походи, успіхів не здобув. Потоплений 31 липня 1942 року на схід від Азорських островів в точці з координатами 36°45′ пн. ш. 22°50′ зх. д. британськими шлюпами «Ерн», «Рочестер» і «Сендвіч». Всі 50 членів екіпажу загинули.

Перший похід

24 січня 1942 року човен вийшов з Кіля і, з заходом на Гельголанд 26 січня, відправився в похід.

За 54 дні, проведені в морі, U-213 брав участь у двох місіях «вовчих зграй»:

7 лютого 1942 року ескорт конвою ON 63 зірвав атаку, змусивши човен зануритися, і завдавши йому потім невеликого пошкодження глибинними бомбами.

20 березня 1942 року U-213 повернувся до Бреста.[3]

Другий похід

23 квітня 1942 року U-213 перейшов з Кіля в Лор'ян, і 25 квітня вирушив у другий похід.

За 57 днів, проведені в морі, брав участь у діях однієї Вовчої зграї:

14 травня 1942 року U-213 висадив агента Абверу Альфреда Лангбейна (нім. Alfred Langbein) на канадському узбережжі біля Сен-Мартіна, графство Нью-Брансвік. Місія називалася операція Grete, під час якої Лангбейн повинен був повідомляти про вихід конвоїв. Завдання, втім він провалив і, почавши у вересні 1944 рокувідчувати проблеми з фінансуванням, був змушений здатися владі. В кінці війни був звільнений.

15 травня 1942 року під час туману в затоці Мен U-213 був захоплений зненацька есмінцем і трохи пошкоджений глибинними бомбами.

20 червня 1942 року U-213 повернувся в Лор'ян.[4]

Третій похід і доля

20 липня 1942 року U-213 знову перейшов з Лор'яна у Брест, і 23 квітня вирушив у третій і останній похід.[5]

31 липня 1942 року на схід від Азорських островів човен був потоплений у точці з координатами 36°45′ пн. ш. 22°50′ зх. д. британськими шлюпами «Ерн», «Рочестер» і «Сендвіч», забравши з собою життя всіх 50 членів екіпажу.

Командири

Флотилії

Див. також

Примітки
  1. Helgason, Guðmundur. Type VIID mine layers. U-Boat War in World War II. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2010.
  2. Type VII U-Boat. German U-boat. Uboataces.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2013.
  3. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (First patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 квітня 2013.
  4. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (Second patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 квітня 2013.
  5. Helgason, Guðmundur. Patrol info for U-213 (Third patrol). U-boat patrols. Uboat.net. Архів оригіналу за 10 квітня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.