U-231
U-231 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
U-231 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 1 жовтня 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 13 січня 1944 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | Торпедний ДПЧ | |
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Водотоннажність підводна | 871 т | |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
Замовлення на будівництво човна було віддане 7 грудня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F. Krupp Germaniawerft AG» у місті Кіль 30 січня 1942 року під заводським номером 661, спущений на воду 1 жовтня 1942 року, 14 листопада 1942 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 3-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Вольфганг Венцель.
Човен зробив 3 бойові походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 13 січня 1944 у Північній Атлантиці північно-східніше Азорських островів (44°15′ пн. ш. 20°38′ зх. д.) глибинними бомбами британського «Веллінгтона». 7 членів екіпажу загинули, 43 врятовані[2].