USS Annapolis (SSN-760)

Контракт на будівництво 21 березня 1986 року був підписаний з американською корабельнею Electric Boat підрозділу корпорацій General Dynamics у місті Гротон, штат Коннектикут. Церемонія закладки відбулася 15 червня 1988 року. Церемонія хрещення та спуску на воду відбулася 18 травня 1991 року. Хрещеною матір`ю човна стала Мірна Ф. Каудерер. 11 квітня 1992 року введено в експлуатацію.[1] 24 травня підводний човен вперше прибув в місто Аннаполіс, в честь якого був названий. Портом приписки стала морська база підводних човнів Нью Лондон (Гротон, штат Коннектикут). З 2 лютого 2018 року порт приписки військово-морська база Лома в Сан-Дієго (штат Каліфорнія).

6 січня 1993 року в верфі Electric Boat в Гротоні, штат Коннектикут, приступили до шестимісячного обслуговування, після завершення якого човен зробив свій перший візит на Бермудські острови. З 22 листопада по 22 грудня був розгорнутий в північній частині Атлантичного океану.[2]

Емблема човна

11 січня 1994 року покинув морську базу підводних човнів Нью Лондон (Гротон, штат Коннектикут) для свого другого розгортання в північній частині Атлантичного океану. У цей час човен здійснив перший візит до Бергена, Норвегія, де деякі члени екіпажу мали можливість відвідати в фінальний матч з хокею на олімпійських іграх - 1994 (Ліліхамер).[3]

20 жовтня 1994 року покинув Гротон для свого першого середземноморського розгортання,під час якого відвідав порти: Гібралтар, Тулон, Ла-Маддалена, Лімасол, і Хайфа. з якого повернулася 14 квітня 1995 року.

У січні 1996 року був почав тримісячний ремонт.

3 жовтня 1997 року залишив порт приписки Нью Лондон для запланованого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 6-го флоту США, з якого повернулася 3 квітня 1998 року.

24 лютого 1999 прибув в плавучий сухий док ARDM 4 верфі Electric Boat для чотиритижневого ремонту.

3 серпня 2000 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в Середземному морі, де взяв участь у кількох багатонаціональних навчаннях, з якого повернувся 31 січня 2001 року.

19 червня 2002 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в Середземному морі, з якого повернулася 19 грудня.

23 квітня 2003 прибув на військову корабельню Портсмут в Кіттері, штат Мен, для проходження модернізації. 24 травня 2004 року повернувся в порт приписки після завершення модернізації, під час якої була оновлена ​​велика частина устаткування.

2005 році це була перша підводний човен, який був оснащений технологією RADIANT GEMSTONE і таким чином інтегрований у новий тип національної мережі зв'язку.[4]

27 серпня 2007 року покинув порт приписки для розгортання в зоні відповідальності 6-го флоту США, з якого повернувся 28 лютого 2008 року. Під час якого став першим американським підводним човном, який здійснив портовий візит до Африки (Прая, Кабо-Верде).[5]

Під час навчань Ice Exercise 2009 (ICEX).

У березні 2009 року разом з USS Helena (SSN-725) взяв участь у навчаннях Ice Exercise 2009 (ICEX). Метою навчань було перевірити працездатність підводних човнів та здатність до ведення війни в арктичних умовах.[6][7][8]

27 серпня 2010 року повернувся в порт приписки після завершення шестимісячного розгортання в зоні відповідальності 6-го флоту США.

3 січня 2012 року покинув порт приписки Гротон для запланованого розгортання на Близькому Сході, з якого повернувся 27 червня.

18 червня 2013 року повернувся в порт приписки після проведення звичайних операцій.

У березні 2014 року покинув порт приписки Гротон для запланованого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 6-го флоту США, з якого повернувся 11 вересня.

25 квітня 2015 прибув на військову корабельню Портсмут в Кіттері, штат Мен, для проходження дворічного капітального ремонту, після закінчення якого в 17 червня 2017 прибув в порт приписки.

У грудні 2017 року покинула колишній порт приписки Гротон (штат Коннектикут) для переходу в свій новий порт приписки Сан-Дієго (штат Каліфорнія). 23 січня 2018 року здійснила транзитний перехід через Панамський канал в південному напрямку. 2 лютого вперше прибула в свій новий порт приписки на військово-морську базу Лома в Сан-Дієго (штат Каліфорнія).[9][10]

В березні 2019 року вирушив до свого першого розгортання в Західній частині Тихого океану, під час якого здійснив візити порти в Йокосука, Японія; Сасебо, Японія; та Гуам. Повернувся до Сан-Дієго у вересні 2019 року.

16 жовтня 2020 року вирушив із Сан-Дієго для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану.

• Norman Polmar: Cold War Submarines, The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. K. J. More. Potomac Books, Inc, 2003. ISBN 1-57488-530-8.
• Norman Friedman, James L. Christley: U.S. Submarines Since 1945: An Illustrated Design History. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-260-9.
• Norman Friedman: The Naval Institute guide to world naval weapons systems, 1997-1998. Annapolis, Maryland: US Naval Institute, 1997. ISBN 1-55750-268-4.

• Регістр морських суден
• Історія човна