Ultima ratio regum

Ultima ratio regum (лат., від лат. - ultimus — «останній», «крайній» і лат. - ratio — «розум», «прийом», «метод», дослівно — Останній аргумент короля) — напис на французьких гарматах, які відливали за часів правління Людовика XIV, приблизно з 1650 року.

Напис на гарматі (Музей історії війська, Відень)

Напис на гарматі (Музей військової історії, Будапешт)

Сам термін Ultima ratio вперше був використаний під час Тридцятирічної війни, коли кардинал Рішельє наказав відлити на стволах гармат слова Ultima ratio regum. При цьому ця сентенція підкреслювала не так крайньо радикальні заходи вирішення проблеми, як важливість вирішального слова короля, яке повинно остаточно вирішити конфлікт. Цей напис був заборонений Національними зборами в 1796 році. В цей час Педро Кальдерон де ла Барка в своїй драмі «В цьому житті все і істина, і брехня» писав, що порох і свинець є ultima razon королів. В 1742 році Фрідріх II Великий в Пруссії запровадив власну версію напису «Ultima ratio regis» (лат., дослівно — Останній аргумент королів)[1][2]
Сьогодні використовується для означення останнього методу вирішення проблеми, останнього засобу або дії при конфлікті інтересів, коли всі інші, поміркованіші або мудріші з етичної точки зору методи вирішення, були застосовані безрезультатно. Часто цією сентенцією обґрунтовуються агресивні (військові) дії, якщо усі попередні спроби вирішення конфлікту не дали результатів.