Utricularia striatula

Це багаторічна, епіфітна чи літофітна рослина. Ризоїди і столони капілярні, прості. Пастки на ризоїдах і столонах, на ніжках, яйцюваті, 0.6–0.8 мм. Листки численні, від основи квітконосу і столонів, сидячі чи на ніжках; пластина зворотно-яйцювата, кругла чи поперечно-еліптична, 3–10 × 2–6 мм, тонко м'ясиста, основа клиноподібна, послаблена чи закруглена, край цільний, верхівка закруглена. Суцвіття прямовисні, 1–15 см, 1–10-квіткові. Нижня частка чашечки довгасто-еліптична, значно менша за верхню частку, верхівка від закругленої до виїмчастої; верхня частка від майже круглої до майже широко-серцеподібної, 1.5–2.5 мм, верхівка від закругленої до виїмчастої. Віночок білий чи фіолетовий, з жовтою плямою біля основи нижньої губи, 3–10 мм чи значно менше, коли клейстогамний. Коробочка куляста, ≈ 2.5 мм у діаметрі. Насіння зворотно-яйцювате, 0.2–0.4 мм[1].

Цей вид росте в Африці (Ангола, Бурунді, Камбоджа, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Чад, ДР Конго, Кот-д'Івуар, Ефіопія, Габон, Гана, Гвінея, Ліберія, Нігерія, Сан-Томе і Прінсіпі, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Уганда, Замбія), на півдні й південному сході Азії (Бутан, Ємен, Оман, Китай [Тибет, Сичуань, Гуандун, Аньхой, Цзянсі, Фуцзянь, Чжецзян, Хунань, Юньнань, Хайнань, Гуйчжоу, Гуансі, Хубей], Гонконг, Індія, Індонезія, Лаос, Малайзія, М'янма, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Шрі Ланка, Тайвань, Таїланд, В'єтнам)[2][3].

Цей вид зазвичай росте на вологих скелях і стовбурах дерев у затінених і вологих умовах[1][2].