Warhammer 40,000: Dawn of War

За сюжетом, командир Космодесантників Габріель Ангелос разом з бібліарієм Ісадором Айкішем прибувають на планету Тартарус, щоб забезпечити евакуацію населення від навали космічних орків. Він допомагає Імперській Гвардії, яку очолює полковник Брум, боротися з ворогами. Послідовно знищивши бази орків, Габріель розуміє, що ними хтось керував. Паралельно з'являються відомості про дивні смерті Космодесантників, а Ісадору чується голос невідомця, що переконує у самолюбстві Габріеля і обділеній увагою геніальності бібліарія. Габірель же не може забути того як піддав винищенню рідну планету Кірену, яка погрузла у єресі.

Скоро на планеті виявляють присутність елдарів, які проводять розкопки схованих в різних місцях древніх маяків. Тим часом з таємною місією прибуває інквізитор Тот і встановлює свої порядки. Він відкрито говорить Габріелеві, що ставить під сумнів його компетентність, зважаючи на дії на Кірені, та не допустить аби це повторилося на Тартарусі. Перемігши орків та елдарів, Космодесантники дістаються останнього маяка, де з'ясовується присутність на планеті третьої сили — Комодесантників Хаосу. Сили Хаосу на чолі з лордом Бейлом шукають зниклий тут 10000 років тому камінь Маледіктум, щоб використати його силу для своїх планів. Ісадор спокушається силою каменя і, бажаючи використати його для добра, зустрічається із прислужником Бейла на ім'я Сіндрі, котрому й належав чутий голос. Впевнений, що зможе протистояти впливу Хаосу, бібліарій, сам того не помічаючи, стає його слугою. Габріель розшукує та вбиває зрадника, хоч той в останню мить і розуміє свою помилку. Сіндрі також прагне отримати силу, тому залишає Бейла в критичний момент на вірну смерть від Космодесантників і тікає.

Тот відкриває, що знав про цілі Хаосу, але підозрював у зраді Габіреля, не помітивши відступництва Ісадора. Тепер, коли все зайшло надто далеко, лишається один вихід перемогти ворога — знищити Маледіктум легендарним молотом «Розщеплювач богів». Тот вручає Габрілеві молот і той, зібравши залишки своїх військ та об'єднавшись з силами елдарів кидає виклик величезній армії Хаосу. Та Сіндрі встигає використати камінь, ставши Князем Демонів. Кривава битва закінчується тим, що Габріель вбиває Князя Демонів і забирає Маледіктум. Інквізитор закликає Габріеля знищити камінь, але ясновидяча елдарів Маха говорить, що цим вони здійснять величезне зло, і переконує Габріеля віддати камінь їй. Ангелос постає перед непростим вибором, але зрештою розбиває Маледіктум. Ясновидяча на це говорить, що люди накликали на весь Всесвіт страшну небезпеку, між Космодесантом і елдарами знову спалахує ворожнеча. Тартарус ось-ось буде остаточно занурений у варп-шторм, викликаний присутністю Хаосу, тому всі, хто ще лишився на планеті, поспіхом її покидають.

Перед відходом Габріель бачить демона, який був заточений у Маледіктумі. Демон розповідає, що всі загиблі на цій планеті були жертвами йому, необхідними для пробудження і саме Габріель і його війська принесли їх найбільше. Габріель, сам не підозрюючи цього і діючи з найкращих мотивів, виявився найкращим слугою зла. До того ж, саме він розбив камінь і вивільнив демона у найбільш підходящий момент, за що демон дарує Габріелеві життя і наказує сповістити всім про своє повернення. Габріель на це відповідає, що не боїться його і буде готуватися до наступної зустрічі, за якої знищить демона. Після цього він покидає Тартарус з рештою Космодесантників.

Після успішного виходу оригінальної гри розробники випустили три доповнення:

• Winter Assault (2005) — в грі з'явилися нові сторони: Імперська Гвардія та некрони. Останні відіграють важливу роль в сюжеті, але можливість пограти за них дається тільки в наступному доповненні. В кампанії Космодесантники також не є грабельною фракцією, але є союзниками. Дія переносяться на льодяну планету Лорн-5, куди вже висадилися Хаос, орки та елдари. Кожна з них переслідує одну мету — знайти і відремонтувати втрачену тут Імперіумом бойову машину, титана класу «Імператор». У доповненні є дві кампанії: «добра» (Імперська Гвардія, Космодесант і елдари) та «зла» (орки та Хаос).
• Dark Crusade (2006) — друге за рахунком доповнення до гри, де події відбуваються на планеті Кронус. У протистоянні беруть участь сім рас, де гравцеві належить вибрати одну з них і підкорити всю планету, повністю знищивши ворогів. Тут додався покроковий режим завоювання, в рамках якого відбуваються бої реального часу. Новими расами стали імперія Тау і некрони.
• Soulstorm (2008) — третє доповнення, де з'являються ще дві нові раси: Темні елдари і Сестри битви. Таким чином загальна кількість рас досягає дев'яти. Важливим оновленням стала поява авіації в кожної з рас, а дії розвиваються не на одній планеті, а відразу на чотирьох і їх супутниках.

Ідея гри зародилася при обговоренні компанії THQ з генеральним менеджером Relic Роном Моравеком який проект стане наступним після Impossible Creatures (2002) і якими ліцензіями компанія володіє. Було вирішено скористатися ліцензією на створення відеоігор за Warhammer 40,000, до того ж серед працівників THQ було чимало фанатів настільної Warhammer 40,000. Початкова концепція вже передбачала чотири грабельні армії (Космодесант, орки, елдари, Космодесант Хаосу) та можливість «розфарбовування мініатюр». Через великий вибір армій в настільній грі ці чотири було обрано як найяскравіші (на той час). Гра задумувалася покроковою, але, зважаючи на невеликі успіхи SSI у створенні таких ігор за Warhammer 40,000, було прийнято рішення зробити гру стратегією в реальному часі, подібною боями на Total War. При цьому вона, названа Dawn of War, мала на відміну від ігор SSI орієнтуватися на широку публіку, не знайому з настільним втіленням вигаданого всесвіту.

Узгодивши набір армій, розробники почали вибір юнітів у спробі створити оптимальний набір. Це створило низку труднощів, з одного боку через різноманітність військ та їх озброєння в настільній грі, з іншого — через складність реалізації обраних видів бійців і техніки. На етапі написання коду найбільші складнощі виникли з розробкою системи бойового духу. На дух впливало багато факторів, такі як рельєф і ворожа зброя, але розробники не стали спрощувати цю систему[4].

Games Workshop схвалювали розробку і сприяли їй. Найважливішим розробники визнавали передачу атмосфери похмурого майбутнього та масштабних запеклих битв. Ідея ввести ресурси та стратегічні точки виникла з бажання спонукати гравців до експансії та активної боротьби. При цьому такий підхід спочатку не схвалювався, поки не були вигадані не конкретні, а абстрактні ресурси. «Ми просто не могли собі уявити щоб Космодесантник ішов рубати ліс» — згадував про це провідний дизайнер Dawn of War Джей Вілсон[5].

На E3 2004 Dawn of War було високо оцінено за якість графіки, стала відома орієнтовна дата випуску — осінь того ж року[6]. Гра увійшла до стадії бета-тестування в червні 2004 року.THQ і Relic стали співпрацювати з FilePlanet для організації тестування[7]. На початку вересня розробка остаточно завершилася і Dawn of War почала копіюватися для продажу[8].

Огляди
Світові Видання Оцінка Game Informer 9.25/10[9] GamePro 5/5[10] GameSpot 8.8/10[11] GameSpy [12] IGN 8.8/10[13] PC Gamer (UK) 91%[14] Computer Gaming World 4.5 out of 5[14] Агрегатори Агрегатор Оцінка GameRankings 87% (засновано на 65 оглядах)[14] Metacritic 86% (засновано на 51 огляді)[15]

В цілому Dawn of War була добре прийнятий критиками, заробивши середню оцінку 86/100 від Metacritic[15] і 87/100 від Game Rankings[14]. Найбільше схвалення отримували різноманітні і збалансовані фракції та юніти, блискуче представлення, зокрема, висока якість анімації юнітів і користувацький інтерфейс.

Одним з перших оглядачів були IGN, які дали грі 8,8 / 10, зокрема, хвалячи високий рівень графіки та деталізації анімації[16]. Вони також назвали скірміш і мультиплеєр як одні з найсильніших сторін гри[13]. Gamespot прийшов до аналогічних висновків, зокрема похваливши відкриваючу кат-сцену гри та аудіо[11].

З іншого боку, частиною гри, яка зазнала критики, була одиночна кампанія, яку багато рецензентів охарактеризували надто короткою і легкою[17][18]. Ще одною слабкою частиною називався брак оригінальності в геймплеї. Тим не менше, ці недоліки вважалися незначними, IGN підсумувала свою рецензію: «Ніщо в геймплеї не здивує кого-небудь (хоча введення поповнюваних загонів дуже майстерне), але це не особливо важливо... Relic чудово впоралися зі створенням великого зразка розваг»[13]. Французький сайт Jeux PC дав грі 16 з 20, зокрема хвалячи простоту інтерфейсу користувача та інтенсивність боїв[19]. Німецький оглядач Даніель Мачієвський оцінив гру 83 з 100, окремо відзначивши користувацький інтерфейс і звук, але визначив кампанію і ШІ, як слабкі аспекти[20].

• «Warhammer 40,000: Dawn of War» (2004) — роман-новелізація Кассерна Себастьяна Гото, який глибше переповідає історію, подану в грі. Став першим твором в однойменній книжковій серії[22].

• Для екранів завантаження перед битвами в кампанії використовувалися фрагменти карт земних материків. Тому можна побачити карту, де зображені (в правому нижньому куті) територія України та узбережжя Чорного і Каспійського морів. Те саме можна побачити на поверхні планети Меридіан в Warhammer 40,000: Dawn of War II[23].
• Попри поширену думку, орден Кривавих Воронів не був придуманий саме для цієї гри, а був обраний з-поміж маловідомих орденів у списку для настільної Warhammer 40,000[24].

• Вікі-енциклопедія серії Dawn of War

• Сторінка гри в Steam
• Сторінка гри на вебсайті серії Dawn of War^{[недоступне посилання з червня 2019]}