Wurfrahmen 40

Версія schweres Wurfgeraet 40 (Holz) — важка РСЗВ часів Другої світової війни, розроблена для механізованих частин Вермахту, яку можна кріпити на напівгусеничні машини бронетранспортери.

Wurfrahmen 40

Пуск реактивного снаряда з Wurfrahmen 40 в ході подавлення варшавського повстання
Тип РСЗВ
Схема: РСЗВ розміщена під кутом у напрямних по три одиниці на бортах БТР Sd.Kfz.251/1
Історія виробництва
Виробник  Третій Рейх
Королівство Угорщина
Характеристики
Довжина 5980 мм;
Ширина 2100 мм;
Висота 1750 мм;
Броня Лоб корпусу (верх) —
Лоб: верх: 10-15 мм;
Борт: верх: 8-14,5 мм, низ: 8-14,5 мм;
Корма: 6 мм;
Дах: 6 мм;
Днище: 6 мм;
Другорядне
озброєння
 Кулемети — 2 × MG-34 або MG-42 калібру 7,92 мм;
додатково: 6× осколково-фугасних ракет калібру 280 або 300 мм
або 6х запалювальних ракет калібру 320 мм;
Двигун 6-циліндровий рядний карбюраторний Maybach HL 42 TUKRM рідинного охолодження;
100 к. с.;
Підвіска напівгусеничний;
Дорожній просвіт 320 мм;
Паливо бензин
Швидкість шосе: 53 км/год;
Прохідність рів: 2 м;
брід: 0,5 м.
Wurfrahmen 40 у Вікісховищі


Склад та облаштування

Найпоширенішою модифікацією був напівгусеничний бронетранспортер Sd.Kfz.251/1 з встановленими на бортах шістьма метальними апаратами[1] для стрільби 280-і 320-мм реактивними мінами.

Назва подібної артилерійської системи — Mittlerer Schutzen-panzerwagen mit Wuhrfrahmen або Wurfrahmen 40. На кожному борту корпусу бронетранспортера було розміщено по три контейнери з реактивними снарядами.

Наведення у вертикальній площині здійснювалося зміною кута нахилу напрямних, у горизонтальному — поворотом всієї установки.

Пуск снарядів проводився за допомогою електричного дистанційного запалу з кабіни установки. Як правило, вогонь вівся залпами з чергуванням у кожному осколково-фугасних снарядів і запалювальних снарядів. В жаргоні німецьких солдатів ця установка отримала назви Stuka zu Fuß (тобто «піший Ju 87») і Heulende Kuh («корова, що мукає»)[2]

Bundesarchiv Bild 101I-216-0417-09, Russland, schwerer Wurfrahmen an Schützenpanzer

Також в невеликих кількостях для виробництва таких самохідних реактивних мінометів використовувалися трофейні французькі танкетки Рено UE (озброювалися чотирма ракетами, при цьому напрямні розташовувалися по бортах попарно або на кормі) і танки Hotchkiss H35 (озброювалися чотирма ракетами по дві ракети побортно).

Аналогічним чином німці обладнали деяку кількість захоплених американських бронетранспортерів M3

Боєприпаси

28см / 32 см ракети — могли зберігатися і транспортуватися в своїх тарних ящиках. Безпосередньо ці ж ящики могли виконувати роль метального устаткування. Себто, після під'єднання кабелів вмикання детонатора пуску вогонь міг вестися безпосередньо з цих ящиків.

Ящики були відкриті, являли собою дерев'яні рами (у деяких випадках — металеві замість дерева). Були обладнані маленькими навісними ніжками для перенесення їх та для забезпечення невеликих коректувань по висоті перед стрільбою.

Пульт управління, підключений до ракети з кабіни БТР за допомогою кабелю, використовувався для стрільби.

Озброєння

280-мм ракети містили в собі вибухової речовини в обсязі, як 50 кілограмів у тротиловому еквіваленті. 320-мм ракети містили 38 літрів запальної рідини, виготовленої із суміші бензину і дизельного палива (40 кг т.зв. Flammöl). Боєкомплект перевозився в передній частині кузова БТР.

Дальність стрільби фугасним снарядом (Sprenggranate) з пересувної пускової установкою — 1,9 тис. м, а запальними снарядами (Flammgranate) становила 2,2 тис. м.

Для повного залпу необхідно 10 секунд. У більшості випадків боєкомплект складається з п'яти 280-мм ракет і одного 320 мм снаряду або по три одиниці обох видів.

На бронетранспортери Sd.Kfz.251 / 1 як допоміжна зброя встановлювалося до двох 7,92-міліметрових кулеметів MG-34 чи MG 42. Боєкомплект становив 2010 патронів. Бойова вага БТР у варіанті самохідної установки — до 9140 кілограм. Розрахунок подібного бронетранспортера складався з 7 осіб.

Стрільба цими снарядами могла вестися з Wurfgerät 40 і 41, з Nebelwerfer 41, Schwerer Wurfrahmen 40 на напівгусеничному SPW Sd.Kfz. 251 чи Schwerer Wurfrahmen на Infanterieschlepper UE.

Посилання

Примітки
  1. По три метальних устаткування з кожного борту
  2. При стрільбі установка створювала відповідний протяжний звук


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.