Ø
Ø, ø — літера розширеної латинської абетки, що використовується в скандинавських мовах (данській, норвезькій, фарерській, давньошведській, давньоісландській), а також південносаамській мові. Позначає голосний звук — огублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення [ø] або огублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення [œ]. У мовах, що використовують латинський алфавіт, але не мають цієї літери, записується поєднанням літер ое або літерою ö. У Міжнародному фонетичному алфавіті символ Ø використовується для позначення огубленого голосного звука переднього ряду високо-середнього піднесення /ø/.
Літера Ø
Мови
| Мова | МФА | Примітки |
|---|---|---|
| данська | /ø/ | [œ] — алофон /ø/; [ø] пом'якшує попередній приголосний, [œ] — не пом'якшує. |
| давньоісландська | /øː/ | на письмі — Œ / Ǿ; згодом злилася з Æ /ɛː/. |
| давньоошведська | /ø/ | у сучасній шведській відповідає літері ö. |
| норвезька | /ø/ | [œ] — алофон /ø/. |
| фарерська | /ø/ | [œ] — алофон /ø/. |
| південносаамська | /o/, /oe/ | дифтонги yø [yo], øø [oe]. |
Джерела
- Robert Bringhurst (2002). The Elements of Typographic Style, pp. 270, 284. For typographic reference to "slashed o".
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.