Євстафій Хархаліс
о. Євстафій Миколайович Хархаліс (3 жовтня 1898, Яворів — 7 грудня 1992, Дзежгонь) — останній декан Тіснянського деканату і парох (священник) парафіяльної греко-католицької церкви с. Довжиці Ліського повіту. Декан Північного деканату УГКЦ.
| Євстафій Хархаліс о. Євстафій | ||
| 1980-ті роки | ||
| ||
|---|---|---|
| 1933 — 1937 | ||
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | о. Мирослав Устияківський | |
| ||
| 1937 — 1947 | ||
| ||
| 1957 — 1990 | ||
| Освіта: | Перемиська духовна семінарія УГКЦ | |
| Народження: | 3 жовтня 1898 Яворів | |
| Смерть: | 7 грудня 1992 (94 роки) Дзежгонь | |
| Батько: | Микола | |
| Мати: | Параскевія (Квас) | |
| Прийняття священичого сану: | 21 червня 1926 | |
Життєпис
Навчався в початковій школі, згодом у чоловічій гімназії в Яворові (1908—1918). Служив в Австро-Угорській армії в ранзі капрала. Згодом в армії ЗУНР брав участь у польсько-українській війні за Львів і Східну Галичину.
З 1921 року навчався в Перемиській духовній семінарії, яку закінчив у 1925 р. Рукоположений 27 червня 1926 року. Недовго був вікарієм у Двірнику Ліського повіту.
Був адміністратором церкви в Хмелю Ліського повіту (16.07.1926 — 15.02.1932). З 16 лютого 1932 року по 28 квітня 1947 року — парох у селах Тісна і Довжиця Тіснянського деканату. З 1933 по 1947 роки — декан Тіснянського деканату.
Арештований Службою безпеки Польської Народної Республіки 11 травня 1947 року. Ув'язнений у таборі Явожно до 12 грудня 1948 року. Після звільнення переїхав на північ Польщі. З 1949 по 1957 року виконував душпастирські обов'язки в римо-католицькому обряді. Після відміни заборони УГКЦ в Польщі — греко-католицький парох парафій Дзежгоня, Доброго Міста і Пєнєжнє. Згодом — декан Північного деканату.
У 1976 році іменований почесним крилошанином Перемиської капітули УГКЦ. Службу греко-католицького пароху виконував до 1991 року. Помер 7 грудня 1992 року в м. Дзежгонь, похований у Лідзбарку-Вармінському.
Приватне життя
Народився в часи Автро-Угорської імперії в родині українських селян Миколи і Параскеви (дівоче — Квас) у м. Яворів. Мав семеро братів та сестер, але до дорослого віку дожили тільки три сестри — Катерина, Анна і Ольга.
Оженився в лютому 1926 року, дружина — Євгенія Кушнір. Подружжя мало 5 дітей — Теодора, Анель, Володимир, Любомир і Богдан.
Посилання
- https://web.archive.org/web/20170109021244/https://los.org.pl/index.php?glowna=projekt_UA_ankiety_szczegoly&Polaczenie=13991524819#e_ukr
- https://www.cerkiew.net - Hałagida I., Eustachego Charchalisa w aneksie do artykułu o ukraińskich duchownych w COP w Jaworznie.
Література
- Шематизм Перемиської Епархії. — Перемишль, 1936.
- Сердюк В. А. Історія села Яблінки. 1496—1946. — Київ, 2014.
- Прах Б. Духовенство Перемиської Єпархії. — Львів, 2015. — Т. 1 — С. 110—111.
- Archiwum Archidiecezji Warmińskiej w Olsztynie, Teczka: Grekokatolicy do 1965, sygn. KXXVI ½; Teczka: Grekokatolicy 1966—1972, sygn. KXXVI ¼; Teczka Grekokatolicy 1973—1980, sygn. KXXVI ¼.
- Hałagida I. Szpieg Watykanu. Kapłan greckokatolicki ks. Bazyli Hrynyk (1896—1977), s. 96, 157, 227.
- Kopiczko A., Duchowieństwo greckokatolickie w diecezji warmińskiej 1947—1960 — miedzy akomodacją a odrębnością, [w:] Kościół greckokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przeszłości i przemian społeczno-politycznych w Polsce, pod red. M. Melnyka, Olsztyn 2006, s. 56-57.
- Szorc Alojzy, Dzierzgoń od początku do dni naszych 1248—1998, Dzierzgoń 1998, s. 204.
- Kopiczko A., Kościół greckokatolicki na Warmii i Mazurach po II wojnie światowej, «Warmińskie Wiadomości Archidiecezjalne» 1997, nr 27, s. 106.
- «Warmińskie Wiadomości Diecezjalne 1976», nr (?), s. 46-47; 1957, nr 4, s. 44.