Єгоров Єгор Єгорович

Єго́р Єго́рович Єго́ров (справжнє ім'я — Гео́ргій; нар. 22 липня (3 серпня) 1877(18770803), Москва пом. 15 лютого 1949, Єкатеринбург) — російський співак (бас), педагог, викладач Музично-драматичної школи Миколи Лисенка (1910—1912) в Києві, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1948).

Єгоров Єгор Єгорович
Народився 22 липня (3 серпня) 1877
Москва, Російська імперія
Помер 15 лютого 1949(1949-02-15) (71 рік)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність оперний співак, викладач університету
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

Життєпис

1902 — закінчив Московську консерваторію (клас В. Зарудної).

1902—1904 — соліст Опери Солодовникова (Москва).

1904—1906 — соліст Київської опери.

1906—1908 — соліст Большого театру в Москві.

1908—1910 співав в Одесі й Тифлісі.

1910 через хворобу залишив сцену.

1910—1912 — викладач вокалу в Музично-драматичній школі М. Лисенка в Києві.

1912—1915 давав приватні уроки у Києві. 1916—1919 — професор Київської консерваторії.

1919—1922 — викладав в Таганрозькій, 1922—1932 — в Московській консерваторіях (водночас керував вокальними курсами Державного інституту музичної науки і викладав у Театральному технікумі в Москві).

Від 1933 року — у Свердловську: викладач Музичного училища, 1934 — серед організаторів Консерваторії (1934—1935 — заступник ректора, 1935—1949 — засновник і завідувач кафедрою сольного співу).

З 1944 — доктор мистецтвознавства, з 1939 — професор. 1948 — заслужений діяч мистецтв РРФСР.

В його концертному репертуарі — романси О. Бородіна, Ц. Кюї, М. Римського-Корсакова.

В квартеті з М. Бочаровим, С. Варягіним, В. Селявіним виконував твори Моцарта, Шуберта, Шуманна та ін.

Серед партнерів Єгорова: Н. Єрмоленко-Южина, Н. Забіла-Врубель, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін.

Серед його учнів — В. Борисенко, Г. Воробйов, О. І. Єгорова (його дружина), І. Жадан, А. Халилєєва.

Партії

  • Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського)
  • Сусанін («Життя за царя» М. Глінки)
  • Рене («Іоланта» П. Чайковського)
  • Мельник («Русалка» О. Даргомижського)
  • Чесний відлюдник («Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова, Перше виконання)
  • Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.