Єгоров Віталій Михайлович

Єгоров Віталій Михайлович (нар.. 20 грудня 1968, Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР) — російський та український актор театру і кіно, заслужений артист Російської Федерації (2001)[1]. Став відомим у 2005 році після ролі дизайнера одягу Мілко Вукановіча у телесеріалі «Не народися вродливою».

Єгоров Віталій Михайлович
Дата народження 20 грудня 1968(1968-12-20) (53 роки)
Місце народження Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ
Професія актор
Нагороди
IMDb ID 2014623
vitaliy-egorov.ru

Життєпис

Віталій Михайлович Єгоров народився 20 грудня 1968 року в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області.

У дитинстві навчався в музичній школі по класу баяна. На лялькове відділення театрального училища вступив до 15 років в Дніпропетровську. Працював в Одеському українському музично-драматичному театрі імені В. Василька. Після служби в лавах Радянської Армії Віталій Єгоров вступив до школи-студії МХАТ на курс Олега Табакова, яку закінчив у 1994 році.

Олег Табаков так говорить про Єгорова[2]:

«Він з Черкащини, з незалежної України. За своїм зовнішнім даними він схожий на італійського жиголо, і на єврейського хлопчика Мотла, і на циганчонка з табору. Його акторський діапазон дуже широкий. Серед всіх героїв і "фарб" нашого підвалу, Віталій - найніжніша фарба. Він дуже ранимий, він сумнівається в успіху, якого явно досяг. Мене радує його здатність обрізати хвости своїх успіхів. Він вміє починати з чистого аркуша. На роботу він накидається пристрасно. І тому я вірю в нього. До нього прийшли ролі. Великі. Я чекаю від нього нових звершень».

У трупі Театру-студії під керівництвом Олега Табакова він працює з 1993 року.

У 1997 році Віталій Єгоров отримав театральну премію каналу ТБ-6 «Чайка» в номінації «Прорив» за роль Художника у виставі Андрія Житінкіна «Старий квартал» за п'єсою Теннессі Вільямса.

Актор одружений, виховує двох доньок Анну та Марію.

Визнання і нагороди

Творчість

МХТ імені А. П. Чехова
  • Антігона — Гемон

Міжнародний Чеховський Фестиваль

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова
  • «Біг» — Голубков
  • «Воскресіння. Супер» — Нехлюдов
  • «Ідіот» — Мишкін
  • «На всякого мудреця досить простоти» — Городулін
  • «На дні» — Барон
  • «Батьки і діти» — Микола Петрович Кірсанов
  • «Під небом блакитним» — Роберт
  • «Пристрасті за Бумбарашем» — Льовка
  • «Сублімація кохання» — П'єтро Дегані
  • «Одруження» — Подкольосін

Архівні вистави:

  • «Аркадія» — Валентайн Каверлі
  • «Білоксі-Блюз» (рання редакція) — Джеймс Ханнессі
  • «Зоряна година за місцевим часом» — 1-й кореш
  • «Ідеальний чоловік» — Роберт Чілтерн
  • «Звичайна історія» — Граф Новинський
  • «Небезпечні зв'язки» — Віконт де Вальмон
  • «Пісочна людина» — Натан
  • «Остання жертва» — Дульчін (введення на гастролях)
  • «Провінційні анекдоти» — Потапов, Хомутов
  • «Прощайте і рукоплещите!» (роль: Карло Гольдоні
  • «Псих» — Валерка
  • «Скрипка і трошки нервово» — Старший
  • «Смертельний номер» — Білий
  • «Старий квартал» — Художник

Радіопостановки
  • «Одного разу в історії». Листи. Документи. Свідоцтва": Микола Ердман та Ангеліна Степанова (голос: Микола Ердман)

Фільмографія
  1. 2002 — Антикілер — епізод
  2. 2002 — Пристрасті за Бумбарашем (телеспектакль) — Льовка
  3. 2003 — Сищики 2 (серіал) Серія «Спека» — Дмитро Пиченегін
  4. 2004 — МУР є МУР — Алька Спиридонов, журналіст
  5. 2004 — Московська сага — Сандро Певзнер, художник
  6. 2005 — Бумер. Фільм другий — продажний кум
  7. 2005 — Ешелон — Юхим Нечипуренко
  8. 2005 — МУР є МУР 3 — Алька Спиридонов, журналіст
  9. 2005—2006 — Не народися вродливою — дизайнер одягу Мілко Вукановіч
  10. 2006 — Многоточие — скульптор
  11. 2006 — Будинок-фантом у придане — Женя Чесноков, письменник
  12. 2006 — Повертається чоловік з відрядження — Герберт Вайс
  13. 2006 — Натурниця — Едвард Мунк
  14. 2006 — Все можливо — Олександр Малевич, керівник компанії
  15. 2007 — Чужі таємниці — Олег Ткачов, журналіст
  16. 2007 — Право на щастя — продюсер, адміністратор «Ринку»
  17. 2007 — Тримай мене міцніше — Шурик, головний лікар санаторію
  18. 2008 — Як знайти ідеал — Павло, епізод
  19. 2008 — Мережива — Ярослав, директор музею
  20. 2008 — Не відрікаються люблячи — Вікторов, психолог
  21. 2008 — Шалений янгол — батько Дитини
  22. 2009 — Циганки — Менахем, він же Мойша Гайгер, скрипаль
  23. 2009 — Дихай зі мною — Ігор, професор математики
  24. 2010 — Нічна зміна — режисер
  25. 2011 — Господиня моєї долі (серіал, 2011) — Сергій, чоловік Марини, батько Саші, звукорежисер
  26. 2012 — Про нього — Олексій, монах, батько Муськи
  27. 2012 — Джамайка — Харетонов, диригент
  28. 2012 — Дихай зі мною 2 — Ігор, професор математики
  29. 2014 — Панове-товариші — Іван Карлович Штерн, лікар
  30. 2016 — Кухня — Олексій Смолін
  31. 2016 — Рродичі, що втекли — Жан
  32. 2018 — Нова людина — Роман, власник мережі аптек

Примітки
  1. Почётное звание присвоено указом президента России № 521 от 7 мая 2001 года Архівовано 29 червня 2009 у Wayback Machine.(рос.)
  2. Родионова, И. В. Олег Табаков. Парадокс об актёре. — М.: Центрполиграф, 1999. — С. 294. — ISBN 5-227-00419-6. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.