Єжи Кулей
Єжи Здзіслав Кулів (пол. Jerzy Zdzisław Kulej; 19 жовтня 1940 року, Ченстохова, Польща — 13 липня 2012 року, Варшава, Польща) — польський боксер, дворазовий олімпійський чемпіон (1964, 1968).
Єжи Кулей пол. Jerzy Kulej | ||||
---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||
Громадянство | Польща | |||
Народження |
19 жовтня 1940[1][2] Ченстохова, Сілезьке воєводство | |||
Смерть |
13 липня 2012[3][1][2] (71 рік) Варшава, Польща ·гострий інфаркт міокарда | |||
Поховання | Військові Повонзки | |||
Причина смерті | гострий інфаркт міокарда | |||
Спорт | ||||
Вид спорту | бокс | |||
Участь і здобутки | ||||
Єжи Кулей у Вікісховищі | ||||
|
Спортивна кар'єра
Фіналіст Кубка Європи 1963—1964 рр., 8-разовий чемпіон Польщі у 1-й напівсередній вазі (до 63,5 кг). Всього провів 348 боїв, з яких 317 виграв, 23 програв і 8 звів внічию.
Першим великим успіхом спортсмена стала перемога на чемпіонаті Європи 1963 р. в Москві, коли у фіналі він за очками переміг радянського боксера Алоїза Туминьша в першій напівсередній (63,5 кг) вазі. На літніх Олімпійських іграх у Токіо (1964) виграє золото, перемігши представника СРСР Євгенія Фролова. У 1965 р. завоював другий титул чемпіона Європи в Берліні, вигравши фінал у данця Пребена Расмуссена. У 1967 р. в Римі став срібним призером, поступившись радянському боксеру Фролову Валерію. На літніх Іграх у Мехіко (1968) виграв своє друге олімпійське золото, перемігши у напруженому фіналі кубинця Енріке Рекейфероса. Це дозволило спортсмену стати на той момент третім боксером в історії, якому вдалося завоювати більше, ніж одне олімпійське золото.
Після закінчення виступів на рингу перейшов на тренерську роботу. У 2001—2005 роках — член польського Сейму від Союзу демократичних лівих сил.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- e-teatr.pl — 2004.
- Zmarł Jerzy Kulej. "Jurek poczuł się źle, kiedy przyszły upały"
Посилання
- Ежи Кулей — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
- История на сайте boxrec.com