Єлена Румунська

Єлена Румунська, також іменується Принцеса Румунії; нар. 15 листопада 1950,[2] Лозанна) — молодша донька колишнього короля Румунії Міхая I та його дружини королеви Анни; є пра-пра-пра-правнучкою британської королеви Вікторії. В даний час вона є першою у списку спадкоємців на колишній румунському престолі та головує в палаті Румунії[3], оскільки її старша сестра Маргарета не претендує на престол.[4] Займається громадською діяльністю, веде світське життя.

Єлена Румунська
рум. Elena a României
Народилася 15 листопада 1950(1950-11-15)[1] (71 рік)
Лозанна, Швейцарія
Країна  Велика Британія
 Румунія
Місце проживання Bramshill Housed
Ayot Housed
Villa Spartad
Діяльність дипломат
Знання мов англійська, румунська і французька
Суспільний стан royaltyd і світська левиця
Титул Princess of Romaniad
Посада Member of the Crown Council of Romaniad
Конфесія Румунська Православна Церква
Рід House of Hohenzollern-Sigmaringen (Romania)d і House of Romaniad
Батько Міхай I[1]
Мати Анна Бурбон-Пармська[1]
Брати, сестри Маргарита, Princess Irina of Romaniad, Princess Sophie of Romaniad і Princess Maria of Romaniad
У шлюбі з Robin Medforth-Millsd і Alexander Nixond
Діти Nicholas de Roumanie-Medforth-Millsd і Elisabeta Karina de Roumanie-Medforth-Millsd
Нагороди

Походження та навчання

Принцеса Єлена (ліворуч) з двома молодшими сестрами, принцесами Іриною (праворуч) та Софі, яку тримає їх батько

Народилася Єлена Румунська 15 листопада 1950 року в Лозанні (Швейцарія)[5][6], стала другою донькою в королівській родині, її сестра — кронпринцеса Румунії Маргарита. Єлена була хрещена в православній вірі[2], її хрещеними матерями були Олена Грецька і Данська, а також Марія Текська[7][8].

Дитинство Єлена провела в сімейних будинках в Лозанні та в Сполученому Королівстві в містечку Ayot St Lawrence графства Гартфордшир[9]. Під час навчання в школі канікули зі своєю сестрою проводили у своєї бабусі Олени на віллі Sparta у Флоренції в Італії, а також в Данії з принцесою Маргаретою Данською і принцом Рене.[10] Її батько розповідав «захоплюючі казки про батьківщину, яку вони не могли відвідати»…[11]

Початкову освіту Єлена здобула в Швейцарії[12], потім продовжила навчання в Англії; в шкільні роки захоплювалася спортом[13].

Кар'єра

У середині 1970-х років деякий час вона викладала в Лондоні дітям з інвалідністю, потім пройшла дворічний курс мистецтва реставрації[14], після чого працювала в лондонській реставраційної фірмі.[2]

У 1980-х роках разом зі своїм першим чоловіком Єлена Румунська розпочали проєкт по навчанню 45 ефіопських біженців з інвалідністю різним ремеслам. У 1982 році Єлена заснувала Міжнародну школу в Ель-Гезірі у Судані[15].

У 1990 році разом зі своїм чоловіком стала засновницею і членом Північно-Східного фонду допомоги Румунії, який допомагав жертвам режиму Чаушеску.[16][17]

26 червня 2011 року Єлена зі своїм другим чоловіком Александром Ніксоном відвідали коледж Queen Elizabeth Sixth Form College в Дарлінгтоні, графство Дарем[18], щоб вручити нагороди студентам, які добровільно вирушили до Румунії надавати допомогу з будівництва та ремонту житла в Брашові.[19] 3 жовтня 2011 року вона взяла участь у святкуванні 100-ї річниці історичного подорожі Абдул-Баха до Лондона, як правнучка королеви Марії, яка перейшла на віру Абдул-Баха.[20][21]

25 квітня 2012 року на святкуванні Діамантового ювілею Єлизавети II Єлена Румунська з чоловіком урочисто відкрили Royal teas — Королівську чайну кімнату в містечку Stanhope, графство Дарем[22][23]. 19 травня 2019 року під час святкувань Єлена разом з королем Михайлом I, коронною принцесою Маргаретою, її зятем принцом Раду, чоловіком Александром Ніксоном та сином принцом Ніколасом[24] відвідали військовий парад у Віндзорському великому парку та вечірку у Віндзорському замку, яку влаштовували принц Ендрю, герцог Йоркський та принц Едуард, граф Вессекс.[25]

Єлена Румунська щорічно відвідує банкет Guild of Freemen у Лондоні[26][27] та відзначення Two Sicilian Sacred Military Constantinian Order of Saint George в Лондоні.[28]

У Румунії

Після 50 років вигнання румунської королівської родини з Румунії, в 1990 році сестри Єлени, крон-принцеса Маргарита та принцеси Софі, вперше відвідали Румунію після румунської революції та повалення комуністичного диктатора Ніколае Чаушеску в грудні 1989 року. Єлена разом із королівською родиною були залучені для допомоги румунам.[29]

Вперше Єлена приїхала до Румунії 19 квітня 1992 року на Пасху разом з королем Міхаєм I, королевою Анною, її першим чоловіком Робіном Медфортом-Міллсом та її сином принцом Ніколасом, де їх зустріли сотні тисяч прихильників. Єлена та її син Ніколоас вітали румунів, розмахуючи Королівським прапором з балкона на площі Революції.[30][31][32] Вдруге принцеса приїхала до Румунії на Різдво 1997 року.[33]

З часу свого першого візиту Єлена періодично відвідувала Румунію для сімейних зібрань[34], а також з нагоди: святкування 60-го дня народження крон-принцеси Маргарети[35][36], святкування 90-го дня народження короля Михайла I.[37] Починаючи з 2013 року Єлена активізувала свою діяльність в Румунії, відвідуючи церемонії інвеститури[38][39], вручаючи нагороди,[40][41] з нагоди виходу книг[42] та проведення різдвяних святкувань[43].

Єлена Румунська, головним чином, проживає або у Великій Британії (з чоловіком та донькою) у власному маєтку в Easington, графство Дарем, або в Румунії, де живе в Бухаресті у палаці Єлизавети.

Нагороди

Нагороджена румунськими нагородами: орден Кароля I (Великий хрест)[44][45], орден Корони Румунії (Великий хрест)[39][46] і медаллю Custodele Coroanei Române[47][48][49].

Також має нагороди інших держав, в числі яких орден Франциска I (Великий хрест)[50][51] і орден Князя Данила I (Великий хрест)[52][53].

Родина

20 липня 1983 року Єлена Румунська одружилась з доктором Робіном Медфортом-Міллсом (1942—2002) на цивільній церемонії в Даремі[54]. 24 вересня 1983 року вони повінчалися на королівської церемонії у Грецькій Православній Церкві в Лозанні[5]. У них народилося двоє дітей:

  • Ніколас Медфорт-Міллс (нар. 1 квітня 1985 року[55]). Він одружився з Аліною Марією Біндер, румунською журналісткою, на цивільній церемонії 6 жовтня 2017 року в Хенлі-на-Темзі.[56] 30 вересня 2018 року подружжя повінчалось у церкві Святого Іллі на Сінаї, а вечірка відбулася в казино Сіная.[57]
  • Елізабет Медфорт-Міллс (Elisabeta Karina de Roumanie Medforth-Mills, нар. 4 січня 1989 року),[58], хрещена дочка романістки Кетрін Куксон.[59] Вона друга у черзі на неіснуючий трон після матері.

Подружжя розлучилося 28 листопада 1991 року після 8 років шлюбу.[2][60]

Вдруге Єлена Румунська одружилась з Александром Філіпсом Ніксоном Мактейром (нар. 1964) 14 серпня 1998 року на цивільній церемонії в місті Peterlee у графстві Дарем. Її чоловік є лицарем Священного Костянтинівського військового ордена Святого Георгія і має ряд румунських нагород. Відмовляється приймати будь-який королівський титул. Єлена та Александр обвінчалися у коронаційному соборі, Альба Юлія, у 2013 році.

Генеалогія

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. ASR Principesa Elena. Familiaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  3. Linia de succesiune. Familiaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  4. Mandache, Diana. Romanian Dynasty Today: Line of Succession | Diana Mandache's Weblog. Royalromania.wordpress.com. Процитовано 29 грудня 2016.
  5. Sixth Generation. Freepages.family.rootsweb.ancestry.com. Процитовано 29 грудня 2016.
  6. Genealogy of the Royal Family of Romania. Oocities.org. Процитовано 29 грудня 2016.
  7. Spink. Queen Mary as Godmother. Spink.com (англ.). Процитовано 6 червня 2018.
  8. Mihaela Stanescu. Cele trei regine. Descopera.ro (рум.). Процитовано 29 грудня 2016.
  9. King Michael of Romania & his Family. Diana Mandache Historian & Author. Архів оригіналу за 13 березня 2014.
  10. FPMR. Fpmr.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  11. Romania's Exiled King Longs to Take His Family Home After 42 Years and Reclaim His Throne. People.com. Процитовано 29 грудня 2016.
  12. Prince Radu -. Prince Radu. Архів оригіналу за 22 лютого 2015.
  13. Olga S. Opfell (June 2001). Royalty Who Wait: The 21 Heads of Formerly Regnant Houses of Europe. с. 197. ISBN 9780786450572. Процитовано 29 грудня 2016.
  14. Olga S. Opfell (June 2001). Royalty Who Wait: The 21 Heads of Formerly Regnant Houses of Europe. с. 198. ISBN 9780786450572. Процитовано 29 грудня 2016.
  15. «Northern firms urged to back Romanian relief», article by Andrew Smith, in The Journal, Tuesday, 27 February 1990
  16. «Princess pleads for aid to Romania», article in the Northern Echo, 27 February 1990
  17. Royal Visit – Queen Elizabeth Sixth Form College. Qeliz.ac.uk. 18 червня 2012. Процитовано 29 грудня 2016.
  18. Volunteering in Romania – Queen Elizabeth Sixth Form College. Qeliz.ac.uk. 18 вересня 2012. Процитовано 29 грудня 2016.
  19. The Baha'i Queen – Marie of Romania. Bahaiteachings.org. 9 травня 2014. Процитовано 29 грудня 2016.
  20. European Baha'is mark centenary of 'Abdu'l-Baha's journeys – Bahá'í World News Service. News.bahai.org. 3 жовтня 2011. Процитовано 29 грудня 2016.
  21. UK's only Royal tea room is opened by a Royal. W e a r d a l e G a z e t t e. 18 травня 2012. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
  22. Ellen Dean (26 квітня 2012). OUT and About with Ellen Dean – Author: HRH The Princess Elena (Helen) of Romania opens RoyalTeas. Ellendean.blogspot.co.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  23. Familia Regală a României. Princeradu.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  24. Familia Regală a României. Princeradu.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  25. Familia Regală a României. Princeradu.ro. 13 грудня 2011. Процитовано 29 грудня 2016.
  26. Familia Regală a României. Princeradu.ro. 7 листопада 2012. Процитовано 29 грудня 2016.
  27. Constantinian Order Faith-In-Sport Gala Dinner – Sito ufficiale della Real Casa di Borbone delle Due Sicilie. Realcasadiborbone.it. 28 липня 2012. Процитовано 29 грудня 2016.
  28. Romania's Exiled King Longs to Take His Family Home—after 42 Years—and Reclaim His Throne. People.com. 12 лютого 1990. Процитовано 29 грудня 2016.
  29. Ora Regelui LXXXIX | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 19 квітня 2014. Процитовано 29 грудня 2016.
  30. Mandache, Diana. Principesa Elena | Diana Mandache's Weblog. Royalromania.wordpress.com. Процитовано 29 грудня 2016.
  31. ASR Principesa Maria. Familiaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  32. Familia Regala, la televiziune | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 25 грудня 2007. Процитовано 29 грудня 2016.
  33. Crown Princess Margarita Surprised On Her 60th Birthday. The Royal Forums. 28 березня 2009. Процитовано 29 грудня 2016.
  34. Regele Mihai, Regina Ana, Principesa Mostenitoare, Principesa Elena, Principesa Irina, Palatul Elisabeta, martie 2009 | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 27 лютого 2013. Процитовано 29 грудня 2016.
  35. În anul 2011 | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 28 грудня 2011. Процитовано 29 грудня 2016.
  36. Septembrie la Peleș, început de anotimp regal | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 20 вересня 2013. Процитовано 29 грудня 2016.
  37. Seară la Castelul Peleș dedicată Corpului Diplomatic | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  38. Ceremonia de învestire a unor noi Furnizori ai Casei Regale a României | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 13 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2016.
  39. Specificul național – o privire istorică și critică | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  40. Imagini de la lansarea cărții "Margareta. Portretul Principesei Moștenitoare" | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 27 листопада 2013. Процитовано 29 грудня 2016.
  41. Anul Nou, 2014, cu sănătate și bucurii! | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 31 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2016.
  42. Ordine și decorații. Familiaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  43. A patra zi a Jubileului 90 | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. 23 жовтня 2011. Процитовано 29 грудня 2016.
  44. Receptia Regala Anuala pentru Corpul Diplomatic, Castelul Peles, Holul de Onoare, 29 noiembrie 2013, foto Daniel Angelescu, ©Casa Majestatii Sale Regelui | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  45. Foto Cristian Coposesc 10Mai2016 Castelul Peles Sarbatoarea de 150 de ani | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  46. Foto Cristian Coposesc 10Mai2016 Castelul Peles Sarbatoarea de 150 de ani | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  47. Foto Cristian Coposesc 10Mai2016 Castelul Peles Sarbatoarea de 150 de ani | Familia Regală a României / Royal Family of Romania. Romaniaregala.ro. Процитовано 29 грудня 2016.
  48. Nine World Leaders honoured by Constantinian Order at London Investiture Ceremony – Sacred Military Constantinian Order of St. George. Constantinian.org.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  49. The Constantinian Order and the Royal Order of Francis I in Great Britain – Sacred Military Constantinian Order of St. George. Constantinian.org.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  50. Exchange of Honours between the Constantinian Order and the Royal Order of Danilo I of Montenegro – Sacred Military Constantinian Order of St. George. Constantinian.org.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  51. Constantinian Order knights decreed into Royal Order of Danilo I of Montenegro – Sacred Military Constantinian Order of St. George. Constantinian.org.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  52. B (24 вересня 2012). The Royal Calendar: September 24, 2012. Goddesssaintnoblewomannun.blogspot.co.uk. Процитовано 29 грудня 2016.
  53. Biography.
  54. Romania Journal.
  55. Genealogy of the Royal Family of Romania. www.oocities.org.
  56. Mail Diary by Nigel Dempster, in the Daily Mail, Monday 14 October 1991
  57. Blood Royal — From the time of Alexander the Great to Queen Elizabeth II, by Charles Mosley, published for Ruvigny Ltd., London, 2002 (page 288) (ISBN 0-9524229-9-9)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.