Єлизавета Марія Баварська

Єлизавета Марія Баварська (нім. Elisabeth Marie von Bayern), (нар. 8 січня 1874 пом. 4 березня 1957) баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька фельдмаршала Леопольда Баварського та австрійської ерцгерцогині Ґізели, дружина графа Отто Людвіга Зеєфрід ауф Буттенхайм.

Єлизавета Марія Баварська
нім. Elisabeth Marie von Bayern
Ім'я при народженні Єлизавета Марія Августа
Народилася 8 січня 1874(1874-01-08)
Мюнхен, Королівство Баварія
Померла 4 березня 1957(1957-03-04) (83 роки)
замок Штібар, Ґрестен
Країна  Королівство Баварія
Титул графиня Зеєфрід ауф Буттенхайм
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи, Габсбурги
Батько Леопольд Баварський
Мати Ґізела Австрійська
Брати, сестри Августа Марія Баварська, Конрад Баварський і Георг Баварськийd
У шлюбі з Отто Людвіг Зеєфрід ауф Буттенхайм
Діти Ґізела, Єлизавета, Августа, Валерія, Франц Йозеф
Нагороди
Герб

Герб графів Зеєфрід ауф Буттенхайм

Біографія

Єлизавета народилась 8 січня 1874 у Мюнхені. Вона стала первістком в родині баварського принца Леопольда та його дружини Ґізели Австрійської, народившись за вісім з половиною місяців після весілля батьків. Згодом у дівчинки з'явилась молодша сестра Августа та брати Георг та Конрад.

У віці 19 років втекла з дому, щоб таємно одружитися із 23-річним Отто Людвігом фон Зеєфрід ауф Буттенхайм, бароном Хаґенбах. Молоді люди знали, що не отримають дозволу на шлюб, оскільки наречений не тільки був нижчий за походженням, а й сповідував протестантизм. В листі її батькам, Отто Людвіг пояснював, що, вирішивши не розлучатися, вони з Єлизаветою мали обирати між утечею та самогубством.

Цивільна церемонія пошлюблення пройшла в Мілані 19 листопада 1893. Вінчання відбулося у Генуї 2 грудня.

Батько Єлизавети та, особливо, її дід, принц-регент Баварії Луїтпольд, були невдоволені вчинком. Матір же та дід Франц Йосиф I благословили молодят, коли дізналися про весілля. Франц Йосиф I подарував їм палац поблизу Відня, та призначив Отто лейтенантом у перший піхотний полк в Троппау.[1] 30 січня 1904 імператор також звів його у графський титул.

Замок Штібар

Шлюб виявився міцним і щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Ґізела (нар. та пом. 1895) — померла немовлям;
  • Єлизавета (18971975) — стала черницею;
  • Августа (18991978) — дружина принца Адальберта Баварського, мала двох синів;
  • Валерія (19011972) — дружина барона Рудольфа Карла фон Штенґеля, згодом — Вільгельма Отто фон Рідеманна Айхмана, мала трьох дітей від обох шлюбів;
  • Франц Йозеф (19041969) — був одружений з Габріелою фон Шніцлер, мав трьох синів та доньку.

1908 Отто успадкував замок Штібар поблизу Ґрестена, що залишається у веденні родини і досьогодні.

Чоловік пішов з життя у вересні 1951. Єлизавета пережила його на шість років. Похована на цвинтарі Ґрестена.

Фотогалерея

Єлизавета із батьками, сестрою та братами, близько 1885
Єлизавета (стоїть крайня справа) із родиною дідуся Франца Йозефа I, після 1885

Генеалогія

Людвиг I

 
Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
Леопольд II
 
Марія Анна Саксонська
 
Франц Карл Австрійський
 
Софія Баварська
 
Максиміліан Баварський
 
Людовіка Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїтпольд Баварський
 
 
 
 
 
Августа Тосканська
 
 
 
 
 
Франц Йосиф I
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд Баварський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґізела Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Стаття «Гість-імператор» у газеті «NÖN» від 14 березня 2011 (нім.)

Література

  • Martha Schad: "Kaiserin Elisabeth und ihre Töchter", München (1997), ed. Langen-Müller, 147 pages, ISBN 3-7844-2665-4 / 143. ed. Piper, München (1999), 200 pages, ISBN 3-492-22857-7.
  • Die Wittelsbacher. Geschichte unserer Familie. Adalbert, Prinz von Bayern. Prestel Verlag, München, (1979). Prestel Verlag 2005 edition: 462 pages and 100 illustr. ISBN 978-3-7913-3505-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.