Єлисєєв Євген Іванович

Євген Іванович Єлисєєв (рос. Евгений Иванович Елисеев; нар. 7 січня 1909, Москва, Російська імперія — пом. 21 серпня 1999, Санкт-Петербург, Росія) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту СРСР (1946). Заслужений тренер СРСР (1989).

Євген Єлисєєв
Євген Єлисєєв
Особисті дані
Повне ім'я Євген Іванович Єлисєєв
Народження 7 січня 1909(1909-01-07)
  Москва, Російська імперія
Смерть 21 серпня 1999(1999-08-21) (90 років)
  Санкт-Петербург, Росія
Поховання Серафимівське кладовищеd
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1923
1923—1925		 СКЗ
ком. фабрики «Червона Роза»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1926—1930 «Трьохгорка» ?(?)
1931—1935 «Балтвод» ?(?)
1936—1940 «Динамо» (М) 64(6)
1945 «Динамо» (Мн) 5(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1931—1933  СРСР 3 (1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1945—1946
1947—1948
1949—1953
1956—1957
1958—1959
1960
1961—1964
1965—1966
1968
1969		 «Динамо» (Мн)
«Динамо» (Р)
«Даугава» (Р)
«Даугава» (Р)
«Локомотив» (М)
РЕЗ
«Зеніт» (Л)
«Авангард» (Х)
«Пахтакор»
«Дустлік»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець клубів «Замоскворіччя» (Москва) та фабрики «Червона Роза» (Москва). Перший тренер — Олександр Михайлович Холін. У 1926 році розпочав футбольну кар'єру в клубі «Трьохгорка» (Москва). Чемпіон Москви 1929, 1930 (в). У 1931 році підсилив склад ленінградського клубу Балтійського суднобудівного заводу «Балтвод». У складі збірної Ленінграда двічі ставав срібним призером чемпіонатів СРСР серед збірних міст (1932 і 1935, провів 4 гри, забив 2 м'ячі). Напередодні початку сезону 1936 року перейшов у московське «Динамо», в складі якого став триразовим чемпіоном СРСР 1936 (весна), 1937, 1940 і володарем Кубка СРСР (1937), входив до числа 33 і 55 найкращих футболістів країни, грав за збірну Москви (1939). По завершенні Другої світової війни в 1945 році став гравцем мінського «Динамо», в якому закінчив кар'єру гравця.

Кар'єра в збірній

У 1931-1932 роках провів три неофіційних матчі в складі збірної СРСР проти команди Туреччини, в одному з яких забив м'яч.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 1945 року по 3 вересня 1947 року очолював мінське «Динамо». Потім виїхав до Литви, де працював у ризьких клубах «Динамо» та «Даугава». У лютому-квітні 1952 року допомагав тренувати збірну СРСР з футболу. З 1958 по 1959 рік очолював московський «Локомотив» (М), а в 1960 році — РЕЗ (Рига). У 1961 році очолив тренерський штаб ленінградського «Зеніту», в якому працював до червня 1964 року. На початку 1965 року призначений на посаду головного тренера харківського «Авангарду», яким керував до липня 1966 року. У 1967 році допомагав тренувати «Зеніт» (Ленінград) та «Даугаву-РЕЗ» (Рига). У 1968 році очолював ташкентський «Пахтакор», а в 1969 році — «Політвідділ» (Янгибазар). З 1970 по 1985 рік тренував дітей у спортивних школах, працював у спортивному товаристві «Зеніт» (Ленінград), а також писав наукові праці з теорії та практики футболу.

21 серпня 1999 помер у Санкт-Петербурзі у віці 90 років.

Досягнення

Як гравця
«Трьохгорка» (Москва)
  • Чемпіонат Москви
    • Чемпіон (2): 1929, 1930 (в)
«Динамо» (Москва)

Як тренера
«Локомотив» (Москва)
«Авангард» (Харків)

Індивідуальні

Відзнаки

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.