Заслужений тренер СРСР

У 1934 році було засновано звання «Заслужений майстер спорту» (ЗМС), яке до середини 1950-х років могло бути присвоєно не тільки спортсменам, а й тренерам за сукупністю всіх заслуг в спорті, включаючи і тренерські.[1]

Звання було засновано 24 березня 1956 года Головним управлінням по фізичній культурі і спорту при Міністерстві охорони здоров'я СРСР (в той час — вищий орган з управління спортом в СРСР) У постанові, опублікованому в газеті «Советский спорт» 31 березня 1956 року народження, говорилося:

Звання «присвоюється тренерам, які досягли видатних успіхів у вихованні та підготовці майстрів спорту, чемпіонів і рекордсменів СРСР, Європи та світу, а також за плідну багаторічну діяльність по підготовці кваліфікованих спортсменів, розробку передових методів навчання і тренування та активну участь у громадському житті.»

Додаток до Наказу
від 24 березня 1956 р № 84:

1. Звання «Заслужений тренер СРСР» присвоюється Комітетом з фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР тренерам по спорту:

   А) досягли видатних успіхів у вихованні та підготовці майстрів спорту, чемпіонів і рекордсменів СРСР, Європи та світу;

   Б) за плідну багаторічну діяльність по підготовці кваліфікованих спортсменів, розробку передових методів навчання і тренування та активну участь у громадському житті.

2. Звання «Заслужений тренер СРСР» є почесним довічним званням.
3. Розгляд кандидатур на присвоєння звання «Заслужений тренер СРСР» проводиться Комітетом з фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР за поданням комітетів з фізичної культури і спорту союзних республік, р.р. Москви, Ленінграда, добровільних спортивних товариств, міністерств, відомств і відповідних спортивних секцій.
4. Особам, яким присвоюється звання «Заслужений тренер СРСР», видається нагрудний знак і посвідчення.