Єфименко Тетяна Петрівна
Єфименко Тетяна Петрівна (1890—1919) — російськомовна поетеса, донька українського історика Олександри Яківни Єфименко.
| Єфименко Тетяна Петрівна | |
|---|---|
| Народилася |
1890 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
18 грудня 1918 Вовчанський повіт, Харківська губернія, УНР |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | поетеса, письменниця |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1910-ті |
| Напрямок | неокласицизм |
| Батько | Єфименко Петро Савич |
| Мати | Єфименко Олександра Яківна |
| Брати, сестри | Єфименко Петро Петрович |
Виховувалася матір'ю, під час перебування у Санкт-Петербурзі почала займатися літературою. Публікувала вірші в «Вестнике Европы» та «Русском богатстве». Єдина поетична збірка "Жадібне серце (рос. «Жадное сердце») вийшла у 1916 році, в ній Тетяна Єфименко дотримувалася «неоклассицистського» стилю. Також залишилося багато віршів у особистих записках та щоденнику. Тетяна Єфименко також написала кілька оповідань для дітей, просякнутих міфологією та культурою Давнього Єгипту, якою вона захопилася у останні роки життя.
У 1917 році разом з матір'ю повернулася в Україну. 18 грудня 1918 року Олександра та Тетяна Єфименко були вбиті на хуторі Любочка (Харківська губернія, Вовчанський повіт, нині поблизу села Верхня Писарівка Вовчанського району Харківської області) під час обшуку в їхній оселі.