Єфремов Степан Павлович

Степан Павлович Єфремов (нар. 7 січня 1905, III-й Мальжагарський наслег — пом. 24 березня 1983) — якутський радянський драматург; член Спілки письменників СРСР з 1937 року[1].

Єфремов Степан Павлович
Народився 7 січня 1905(1905-01-07)
Якутська область (Російська імперія), Російська імперія
Помер 24 березня 1983(1983-03-24) (78 років)
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник
Мова творів якутська

Біографія

Народився 25 грудня 1904 [7 січня 1905](19050107) року в III-му Мальжагарському наслезі Якутської області Російської імперії (тепер Тит-Аринський наслег, Хангаласький улус, Республіка Саха, РФ) в селянській сім'ї[2]. У 1914 року вступив до 2-х класної місіонерської школи, через рік його переводили в 4-х класну Преображенську церковно-приходську школу, потім навчався в Октемській загальноосвітній школі.

Протягом 1921—1922 років учасник Громадянської війни[3], воював з військами генерала Анатолія Пепеляєва, брав участь у звільненні обложеного у Сасил-Сисии загону Івана Строда[4].

Після перемоги радянської влади в Якутії навчався в Якутському педагогічному технікумі, брав активну участь у зміцненні комсомольського осередку, у створенні і роботі літературно-громадських гуртків «Сайдыы» та «Кыьыл сулус»[4]. Протягом 1927—1929 років навчався в Іркутському робітфаку, потім у 1931—1932 роках у Іркутському і Якутському педагогічних інститутах[3].

Низку років працював інспектором шкіл, завідуючим районного відділу народної освіти, директором Якутського драматичного театру, завідуючим навчальною частиною, директором шкіл і вчителем. Член ВКП(б) з 1956 року. Був делегатом V-го Всесоюзного з'їзду письменників[1]. Помер 24 березня 1983 року.

Творчість

Перша п'єса «Үлэһит түүлэ» / «Сон трудівника» була написана в 1923 році. Ним написано понад 20 п'єс, які в різні роки ставилися на сценах театрів Якутської АРСР. Серед них:

  • «Эстибит эргэ, сандаарбыт санга» / «Старе і нове» (1927);
  • «Ини-бии» / «Брати» (1935, драма про події Громадянської війни, де головні герої, брати, опиняються на різних сторонах класових боїв);
  • «Хардыылар» / «Кроки» (про життя молоді в роки колгоспного будівництва);
  • «Өстөөхтөр» / «Вороги» (1938);
  • «Киирик кэргэннэрэ» / «Сім'я Кирика» (1939);
  • «Чуумпу кытыл» / «Тихий берег» (1954, комедія про відсталого від життя керівника, який вважає за краще жити по-старому, оточуючи себе улюбленцями і родичами);
  • «Лэкиэс» (1957, комедія про боротьбу з відсталістю і пережитками минулого в селі).

Відзнаки
  • Іменна бойова берданка № 44969 з 50-ю набоями (Якутський Центральний виконавчий комітет; за бездоганну службу в Якутському народному революційному загоні)[4];
  • Заслужений учитель шкіл Якутської АРСР[3];
  • Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР з 1957 року[2];
  • Державна премія Якутії в галузі матеріального виробництва[3];
  • Нагороджений медалями, Почесними грамотами Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради Якутської АРСР[3].

Пам'ять

Його іменем названі:

Примітки
  1. Біографічний інтернет-довідник якутської літератури.(рос.)
  2. Коротка літературна енциклопедія.(рос.)
  3. Хангаласька міжпоселенська централізована бібліотечна система. Єфремов Степан Павлович.(рос.)
  4. Хангаласька міжпоселенська централізована бібліотечна система. Вулиці Покровська.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.