Іванніков Олег Володимирович

Іванніков Олег Володимирович (рос. Иванников Олег Владимирович; 2 квітня 1967, Карл-Маркс-Штадт (Хемніц), НДР) — російський військовик, офіцер ГРУ Генерального штабу Збройних сил РФ. Відомий під псевдонімами Оріон, Андрей Иванович Лаптев.

Іванніков Олег Володимирович
рос. Иванников Олег Владимирович
Загальна інформація
Народження 2 квітня 1967(1967-04-02) (54 роки)
 НДР,
м. Карл-Маркс-Штадт (Хемніц)
Alma Mater Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1988)
Московський авіаційний інститут (1990)
Псевдо Оріон, Андрей Иванович Лаптев
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Росія
Вид ЗС  ГРУ РФ
Війни / битви Російська агресія проти України (2014)
Командування
2014—2015 Куратор ЛНР
2006—2008 Міністр оборони Південної Осетії

У 2006—2008 роках — міністр оборони маріонеткової Південної Осетії.

З 2014 року — учасник російської агресії проти України. Здійснював нагляд від Міністрерства оборони РФ на території маріонеткової ЛНР. За даними аналітичних організацій, зокрема Bellingcat, причетний до збиття Боїнга MH-17 17 липня 2014 року.

Життєпис

Народився 2 квітня 1967 року в Німецькій Демократичній Республіці, неподалік Карл-Маркс-Штадту (нині м. Хемніц), в родині радянського генерал-майора авіації Іваннікова Володимира Павловича, командира 53-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Деякий час проживав у Литовській РСР, де у м. Шяуляй базувався авіаполк.

У 1980-х навчався у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі. Закінчив академію у 1988 році.

Після цього переїхав у Москву, де навчався на 6-й «ракетній» кафедрі Аерокосмічного факультету Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1990 році.

У 1990—2003 роках проживав у м. Ростов-на-Дону.

Південна Осетія

У 2004 році переїхав до маріонеткової Південної Осетії, державного утворення на території Грузії, де обійняв посаду голови Ради безпеки. У 2006—2008 роках був міністром оборони і надзвичайних ситуацій Південної Осетії. Пішов у відставку з цього посту на початку 2008 року.

Дисертація

У 2012 році заснував дослідницький центр «Россия-Кавказ» російського державного Міжнародного інституту новітніх держав для моніторингу і аналізу соціуму в Південній Осетії та Абхазії. В Південній Осетії заснував його філіал «Центр евразийских исследований». Опублікував серію з понад 20 статей на тему конфліктів у Сирії та Грузії.

Війна в Україні

У 2014—2015 роках — один з головних кураторів від Міністерства оборони РФ на окупованій території Луганської області України, координуючи дії збройних угруповань в маріонетковій ЛНР.[1][2] Контролював міністра оборони ЛНР Ігоря Плотницького, ПВК «Вагнер», окремі збройні угруповання.

14 липня 2014 року Олег Іванніков «Оріон» у телефонній розмові із функціонером ЛНР Олегом Бугровим повідомив, що у них з'явився зенітно-ракетний комплекс «Бук». Ця розмова, як і низка інших, була перехоплена СБУ. 17 липня 2014 року пасажирський лайнер Boeing-777 MH-17 був збитий в Донецькій області із ЗРК «Бук», що належала 53-й зенітно-ракетній бригаді РФ.

Були перехоплені також телефонні розмови «Оріона» з особою на позивний «Дельфін», де йдеться про переправлення військової техніки до Росії, при використанні трейлера і крана. Розслідування встановило, що під позивним «Дельфін» маскувався генерал-полковник РФ Микола Ткачов. У третій перехопленій розмові Олег Іванніков безпосередньо згадує перевезення певної техніки маршрутом з м. Сніжне, що збігається із маршрутом евакуації ЗРК «Бук», що збив пасажирський літак.[3]

Розслідування JIT

Міжнародна слідча комісія у 2016 році оприлюднила запит до можливих свідків, де опублікувала п'ять телефонних розмов, зокрема й за участі «Оріона».[3]

Розслідування Bellingcat

Команда Bellingcat у 2018 році опублікувала розгорнуте розслідування щодо особи Олега Іваннікова. Завдяки даним з відкритих джерел, а також використовуючи впізнаваний високий голос «Оріона» з перехоплених розмов, вдалося встановити його особу Олега Іваннікова як «Оріона».

Див. також

Примітки
  1. газета, Редакция газеты Новая (23 липня 2017). Новая газета 73-2015 (рос.). Litres. ISBN 9785457846142.
  2. Новая газета 73-2015 - Редакция газеты Новая газета - Google Boeken. archive.is. 15 травня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
  3. MH17 Call for witnesses - Transcriptions English (нід.). Процитовано 18 липня 2018.

Матеріали
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.