Іванов Олексій Вікторович
Іванов Олексій Вікторович (рос. Алексей Викторович Иванов, нар. 23 листопада 1969, Горький, РРФСР) — російський письменник і сценарист. Лауреат Премії Уряду Росії в галузі культури (2017).
| Іванов Олексій Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 листопада 1969 (52 роки) Горький, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | сценарист, письменник, письменник наукової фантастики, прозаїк |
| Alma mater | Уральський державний університет ім. А. М. Горького |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | 1990 — тепер. час |
| Автограф |
 |
| IMDb | ID 3433138 |
| Сайт | ivanproduction.ru |
Став відомим завдяки книгам про Урал («Сердце пармы» та інші) та роману «Географ глобус пропил», по мотивам якого було знятий однойменний кінофільм. Документальний фільм Олексія Іванова та Леонід Парфьонов «Хребет России» у 2010 р. був показаний на Первом канале (Росія).
Життєпис
Народився у сім'ї інженерів-кораблебудівників. У 1971 р. сім'я переїхала у Перм. Після закінчення школи у 1987—1988 рр. навчався на факультеті журналістики Уральский державний університет (Свердловськ), але кинув навчання.
У 1990 р вступив у цей університет на факультет мистецтвознавства та культурології, який закінчив у 1996 р., за спеціальністю мистецтвознавство. На факультеті спеціалізувався по книжковій графіці і захистив диплом по творчості художника-ілюстратора Геннадія Калиновського[1].
Творчість
Романи «Общага-на-Крови» (1993), «Географ глобус пропил» (1995) и «Сердце пармы» (2000)
Перша публікація у 1990 р. у журналі «Уральский следопыт», перша книга роман «Серце пармы» вийшла у 2003 р.[2] у видавництві «Пальміра». У тому ж році у видавництві «Вагриус» вийшов роман «Географ глобус пропил», який пролежав 8 років.
У 2004 р. у видавництві «АСТ» вийшла збірка ранніх фантастичних повістей «Корабли и галактика».
Першою книгою професійного письменника Олексія Іванова став роман «Золото бунта» (2005).
Нагороди
Лауреат премій імені Мамина-Сибіряка (2003), імені Бажова (2004), «Книга года» (2004), «Ясная поляна» (2006), «Странник» (2006), «Большая книга» (2006).
Примітки
- Официальный сайт писателя Алексея Иванов | об авторе. ivanproduction.ru. Процитовано 21 квітня 2021.
- Алексей Иванов | Новая карта русской литературы. www.litkarta.ru. Процитовано 21 квітня 2021.
Джерела
- Чупринин С. И. Русская литература сегодня. Новый путеводитель. — ISBN 9785425074157.
- Подлесных А. С. Геопоэтика Алексея Иванова в контексте прозы об Урале. Автореферат дисс... кандидата филологических наук.
- Абашев В. В., Абашева М. П. Поэзия пространства в прозе Алексея Иванова // Сибирский филологический журнал. — 2010. — № 2. — С. 81—90.
- Ребель Г. М. Явление Географа, или Живая вода романов Алексея Иванова // Октябрь. — 2006. — № 4.
- Ребель Г. М. Черты романа XXI века в произведениях А. Иванова и Л. Улицкой // Нева. — 2008. — № 4.
- Беляков С. С. Географ и его боги // Вопросы литературы. — 2010. — № 2.
- Беляков С. С. (25 серпня 2009). Алексей Иванов. Бестселлер как чудо. Частный Корреспондент. Процитовано 22 вересня 2016.
- Дмитрий Володихин. Расчеловечивание // Если : журнал. — Москва : Любимая книга, 2012. — № 8. — С. 259—260. — ISSN 0136-0140.