Нева (журнал)

Журнал видається в Ленінграді (Санкт-Петербурзі) з квітня 1955 року. Був заснований на базі «Ленінградського альманаху», що виходив до того як офіційний орган Ленінградської організації письменників.

У радянські часи в журналі друкувались Михайло Зощенко, Михайло Шолохов, Веніамін Каверін, Лев Гумільов, Дмитро Ліхачов, Олександр Солженіцин, Данило Гранін, брати Стругацькі, Володимир Дудинцев, Василь Биков та інші.

Окрім прози, поезії, публіцистики[1] та літературної критики, журнал друкував переклади з літератури соціалістичних країн.

До 1989 року на 1-й сторінці (обкладинці) випусків журналу публікувались краєвиди Ленінграда (малюнки, фотографіка). Від 1989 вони почали публікуватись на 2-й сторінці обкладинки.

• Олександр Черненко (1955—1957)
• Сергій Воронін (1957—1964)
• Олександр Попов (1964—1978)
• Дмитро Хренков (1979—1984)
• Борис Нікольський (1985—2006)
• Наталія Гранцева (з 2007)

У 2000-х роках у журналі друкувались твори Олександра Карасьова, Олександра Кушнера, Владимир Лорченков, Сергія Переслегіна, Юрія Полякова, Євгена Попова, Владислава Кураша й інших[2].

• Казак В. Лексикон русской литературы XX века (рос.)

• «Нева»
• Офіційна сторінка (рос.). ЗАТ «Журнал “Нева”». Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 28 липня 2015.
• Обзоры «Волги», «Невы» и «Урала» Валерии Жаровой (2010) (рос.)