Іванченко Прокіп Леонтійович

Прокіп Леонтійович Іванченко (14 липня 1907, с. Добровеличківка Кіровоградської області 25 січня 1975, м. Одеса) — біолог; заступник декана біологічного факультету ОДУ (з вересня 1936 р.), декан плодоовочевого факультету Уманського сільськогосподарського інституту (з лют. 1939 р.), ректор Одеського державного університету (1949—1953); доктор біологічних наук (1952); професор (1953); нагороджений орденами Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями «За оборону Сталинграда», «За взятие Кенигсберга», «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.».

Іванченко Прокіп Леонтійович
Народився 14 липня 1907(1907-07-14)
Добровеличківка, Кіровоградська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 25 січня 1975(1975-01-25) (67 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Галузь Загальна бiологiя, біохімія і дарвінізм
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посада ректор
Звання професор і Prof.d
Ступінь доктор біологічних наук
Нагороди

 Іванченко Прокіп Леонтійович у Вікісховищі

Біографія

Прокіп Леонтійович Іванченко народився 14 липня 1907 р. у с. Добровеличківка Кіровоградської області. Початкову та середню освіту отримав у сільській школі, де вчився до 1927 р.

Після закінчення біологічного факультету Одеського інституту професійної освіти у 1933 р. був зарахований до аспірантури Одеського державного університету по кафедрі дарвінізму (наук. кер. проф. Г. А. Машталлер). З 1934 р. працював асистентом кафедри дарвінізму, а з 1935 р. читавав курси «Діалектика природи» в Одеському медичному інституті та «Діалектичний матеріалізм» — на біологічному факультеті ОДУ.

У січні 1938 р. захистив кандидатську дисертацію з біологічних наук за темою «Видовые особенности в проявлении гидротропических и геотропических свойств растений», а в листопаді того ж року йому присвоєно вчене звання — доцент.

З вересня 1936 р. — заступник декана біологічного факультету ОДУ і штатний доцент кафедри дарвінізму. Одночасно читає «Дарвінізм» в Одеському сільськогосподарському та «Генетику» в Миколаївському інститутах.

За пропозицією Всесоюзного комітету у справах вищої школи з лютого 1939 р. переходить до Уманського сільськогосподарського інституту на посаду декана плодоовочевого факультету і завідувача кафедри дарвінізму, генетики та селекції.

З 10 липня 1941 р. знаходиться в діючих частинах Радянської Армії, бере участь у боях під Сталінградом. Його бойовий шлях відзначений чотирма державними нагородами: орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Сталинграда», «За взятие Кенигсберга», «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». Після закінчення війни з 1 липня 1946 р. працює на посаді завідувача кафедри дарвінізму і заступника, а у подальшому — декана біологічного факультету ОДУ.

4 лютого 1949 р. П. Л. Іванченка призначено ректором Одеського державного університету. Під час його ректорства відбулися конструктивні зміни в університеті: було введено в експлуатацію ще один навчальний корпус (вул. Щепкіна, 12) (1950), відбудовано корпус хімічного факультету (1951), були добре обладнані деякі кабінети, став до ладу новий спортивний зал, знову було відкрито друкарню, розгорнулася видавнича діяльність університету.

У квітні 1952 р. захистив докторську дисертацію за темою «Введение в биологию» у Спеціалізованій раді Ленінградського університету, а у 1953 р. ВАК СРСР затвердив його у вченому званні професора по кафедрі дарвінізму ОДУ.

З 1954 р. за наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР П. Л. Іванченка було призначено завідувачем кафедри біології Одеського медичного інституту ім. М. І. Пирогова.

Помер П. Л. Іванченко 25 січня 1975 р.

Наукова діяльність

Наукова діяльність проф. П. Л. Іванченка була присвячена питанням загальної біології, біохімії, дарвінізму, крайовій паразитології півдня України. Ним надруковано більше 60 наукових праць і вихована велика кількість учнів, які працюють у різних вузах та науково-дослідних інститутах держави.

Наукові праці

  • Гідротропізм у рослин у світлі філогенезу / П. Л. Іванченко // Тр. Одес. держ. ун-ту. Біологія. — 1937. — Т. 2. — С. 139—157.
  • Процес регенерації у Paramecium caudatum / П. Л. Іванченко // Тр. Одес. держ. ун-ту. Біологія. — 1937. — Т. 2. — С. 131—137.
  • Гідротропізм та екологія / П. Л. Іванченко // Зб. наук. пр. Одес. наук. ун-ту. — 1938. — № 3.
  • Введение в биологию : [учеб. пособие для биол.-почв. фак. ун-тов и естеств. фак. пед. ин-тов] / П. Л. Иванченко. – М. : Совет. наука, 1951. – 349 с. ; 2-е вид. – 1954. – 358 c.
  • Вчення Дарвіна про мінливість організмів, штучний та природний відбір / П. Л. Іванченко. — Київ: Рад. шк., 1958. — 54 с.
  • Происхождение и развитие жизни и человека на Земле / П. Л. Иванченко. — Одесса: Обл. изд-во, 1955. — 94 с.
  • Передумови еволюційної теорії в науці античного періоду і середніх віків / П. Л. Іванченко. — Київ: Рад. шк., 1958. — 54 с.
  • Посібник для практичних занять з біології / П. Л. Іванченко. — Київ: Держмедвидав, 1959. — 219 с.
  • Паразитофауна диких животных Одесской области / П. Л. Иванченко // Тр. 3-й науч. конф. Паразитологов УССР (дек. 1956 г.): тез. докл. — Киев, 1960. — С. 28-30.
  • Курс дарвініму: підручник / П. Л. Іванченко, Г. А. Машталер. — К. : Рад. шк., 1963. — 351 с.
  • Выживаемость и развитие яиц аскарид на орошаемых и неорошаемых почвах пригородных хозяйств Одессы / П. Л. Иванченко // Сб. науч. работ по паразитологии МССР. — Кишинев, 1965. — С. 1–3.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.