Івницький парк

І́вницький парк — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні[1]. Розташований у селі Івниця Андрушівського району Житомирської області[2].

Івницький парк
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт)
Один зі ставків у парку
Один зі ставків у парку
50°08′35″ пн. ш. 29°02′16″ сх. д.
Розташування: Житомирська область,
Андрушівський район,
село Івниця
Найближче місто: Андрушівка
Площа: 14 гектарів
Водні об'єкти: система ставків, річка Івниця
Заснований: друга пол. XVIII ст.
(сучасний статус з 1972 р.)
Керівна
організація:		 ДП «Коростишівське ЛГ», Івницьке лісництво
Країна  Україна
 Івницький парк у Вікісховищі

Площа природоохоронної території 14 га. Івницький парк був оголошений парком-пам'яткою загальнодержавного значення відповідно до постанови колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи від 26 липня 1972 року № 22[3]. Зміни відносно площі паркової території відбулись згідно з Постановою Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року № 18. Також затверджені 15 лютого 2012 року (датований наказ № 71 Міністерства екології та природних ресурсів України про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Івницький парк»). Перебуває у віданні ДП «Коростишівське ЛГ» (Івницьке лісництво, кв. 82)[4].

Історія

Ландшафтний парк побудували після 1750-х років на лівому схилі річки Ів'янка[5], в цей період його володарем був Юзеф Чернецький[6]. В 1814 році садово-парковий ансамбль перейшов у власність барона Яна Йозефа де Шодуара. У маєтку його син Станіслав разом з дружиною Люсі Крейтон створює колекцію картин, старовинних гравюр, монет та велику бібліотеку. Будує родинний склеп для першої дружини Елоїзи Ержеле, матері Максиміліана де Шодуара.

Опис
Залишки воріт

При заснуванні площа парку становила 37 гектарів[2]. Станом на початок 21 століття територія парку втричі скорочена. Парк розташований посеред села. З архітектурних споруд на його території залишились центральні ворота та залишки веж[2], які при побудові були стилізовані під сторожові. Господарський будинок також розміщений на території парку. На території парку є ставки[5]. Струмки поєднують ці водні об'єкти з річкою Ів'янкою. При заснуванні був створений регулярний тип садово-паркового ландшафту[2]. На території парку був палац[6], який налічував два поверхи. Ця споруда не збереглась.

У парку зростають дерева ясена звичайного, граба звичайного, вільхи чорної, клена гостролистого, липи серцелистої, гіркокаштана звичайного, ялини європейської, сосни звичайної, сосни Веймутової та в'яз[2]. Ялина звичайна була посаджена на території парку у 1950-х роках[2]. Загальна кількість видів дерев і кущів становить 45 видів. Є близько 800 дерев, які були посаджені більше 2 століть тому[5].

Примітки
  1. Андрушівський район//Андрушівка
  2. Рекреаційний потенціал Прикарпаття. Історія, сучасний стан, перспективи. Випуск 4. Івано-Франківськ, 2013 рік. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  3. Про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Івницький парк"
  4. Природно-заповідний фонд Житомирської області//Природно-заповідний фонд України
  5. Історія села Івниця Андрушівського району. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  6. Івницький палац//Фото Житомир

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.