Івницький парк
І́вницький парк — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні[1]. Розташований у селі Івниця Андрушівського району Житомирської області[2].
Івницький парк | |
---|---|
Категорія МСОП — V (Охоронюваний ландшафт) | |
![]() Один зі ставків у парку Один зі ставків у парку | |
50°08′35″ пн. ш. 29°02′16″ сх. д. | |
Розташування: |
Житомирська область, Андрушівський район, село Івниця |
Найближче місто: | Андрушівка |
Площа: | 14 гектарів |
Водні об'єкти: | система ставків, річка Івниця |
Заснований: |
друга пол. XVIII ст. (сучасний статус з 1972 р.) |
Керівна організація: |
ДП «Коростишівське ЛГ», Івницьке лісництво |
Країна |
![]() |
![]() ![]() | |
![]() | |
![]() |
Площа природоохоронної території 14 га. Івницький парк був оголошений парком-пам'яткою загальнодержавного значення відповідно до постанови колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи від 26 липня 1972 року № 22[3]. Зміни відносно площі паркової території відбулись згідно з Постановою Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року № 18. Також затверджені 15 лютого 2012 року (датований наказ № 71 Міністерства екології та природних ресурсів України про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Івницький парк»). Перебуває у віданні ДП «Коростишівське ЛГ» (Івницьке лісництво, кв. 82)[4].
Історія
Ландшафтний парк побудували після 1750-х років на лівому схилі річки Ів'янка[5], в цей період його володарем був Юзеф Чернецький[6]. В 1814 році садово-парковий ансамбль перейшов у власність барона Яна Йозефа де Шодуара. У маєтку його син Станіслав разом з дружиною Люсі Крейтон створює колекцію картин, старовинних гравюр, монет та велику бібліотеку. Будує родинний склеп для першої дружини Елоїзи Ержеле, матері Максиміліана де Шодуара.
Опис
![](../I/6._%D0%86%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0).jpg.webp)
При заснуванні площа парку становила 37 гектарів[2]. Станом на початок 21 століття територія парку втричі скорочена. Парк розташований посеред села. З архітектурних споруд на його території залишились центральні ворота та залишки веж[2], які при побудові були стилізовані під сторожові. Господарський будинок також розміщений на території парку. На території парку є ставки[5]. Струмки поєднують ці водні об'єкти з річкою Ів'янкою. При заснуванні був створений регулярний тип садово-паркового ландшафту[2]. На території парку був палац[6], який налічував два поверхи. Ця споруда не збереглась.
У парку зростають дерева ясена звичайного, граба звичайного, вільхи чорної, клена гостролистого, липи серцелистої, гіркокаштана звичайного, ялини європейської, сосни звичайної, сосни Веймутової та в'яз[2]. Ялина звичайна була посаджена на території парку у 1950-х роках[2]. Загальна кількість видів дерев і кущів становить 45 видів. Є близько 800 дерев, які були посаджені більше 2 століть тому[5].
Примітки
- Андрушівський район//Андрушівка
- Рекреаційний потенціал Прикарпаття. Історія, сучасний стан, перспективи. Випуск 4. Івано-Франківськ, 2013 рік. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- Про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Івницький парк"
- Природно-заповідний фонд Житомирської області//Природно-заповідний фонд України
- Історія села Івниця Андрушівського району. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- Івницький палац//Фото Житомир