Ігнатьєв Владислав В'ячеславович

У складі «Крил Рад»

Народився 20 січня 1987 року в місті Брежнєв, нині — Набережні Човни, Республіка Татарстан. Футболом почав займатися в 7 років за пропозицією друга, якого в підсумку з команди відрахували. На дитячому рівні грав практично на всіх позиціях, в тому числі і центрального захисника, проте найбільше Владиславу подобалася позиція нападника[1].

Вихованець футбольної школи клубу «Нафтохімік» (Нижньокамськ). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату, вилетівши з командою з другого до третього за рівнем дивізіону Росії.

У 2006—2008 роках грав у другому за рівнем дивізіоні в «КАМАЗі» з рідного міста Набережні Челни, а на початку 2009 року перейшов у самарські «Крила Рад». 10 квітня в 4-му турі Прем'єр-ліги Росії провів перший матч у вищому російському дивізіоні, вийшовши на заміну у другому таймі в матчі проти «Хімок»[2]. У цій грі Ігнатьєв зробив гольову передачу на Тимофія Калачова, з якою був забитий третій гол. Гра, що проходила на домашньому стадіоні, закінчилася перемогою «Крил» — 3:0.

Провівши рік в Самарі, Ігнатьєв відмовився залишатися в «Крилах Рад», незважаючи на пропозицію продовжити співробітництво на покращених умовах, оскільки довго не отримував зарплату і хотів грати у більш стабільній команді[3]. У грудні Ігнатьєв вирішив домогтися розірвання контракту з «Крилами Рад». 14 грудня Палата з вирішення суперечок РФС задовольнила його заяву і дозволила перехід футболіста в будь-який інший клуб[4].

25 грудня того ж року Ігнатьєв підписав п'ятирічний контракт з московським «Локомотивом», керівництво якого вже протягом року придивлялося до нього[5]. До цього, крім «залізничників», на гравця претендували «Зеніт», «Рубін» та «Москва». Півзахисник був дуже радий опинитися в «Локомотиві», сказавши в інтерв'ю, що мріяв грати за цю команду з дитинства і навіть відхилив більш економічно вигідну пропозицію «Зеніту», не виключивши, однак, що міг би перейти в ЦСКА до Леоніда Слуцького, якщо б був запрошений армійцями[3]. У новій команді взяв ігровий номер «18», пояснивши вибір наступним чином: «Коли ми обговорювали це питання з друзями, то вирішили так: 1 — це означає перший, а вісімка — символ нескінченності. Виходить завжди перший».

Ігнатьєв у складі «Кубані»

Ігнатьєв вважав, що виступатиме за «Локомотив» як фланговий півзахисник, і розраховував потрапити в збірну Росії, визнаючи, втім, що йому необхідно прогресувати[3].

Втім пропустивши початок сезону через травму, Ігнатьєв так і не зміг пробитися до основного складу «Локомотива», виступаючи за молодіжний. Така ситуація, за словами гравця, «пригнічувала» його, і 28 серпня 2010 року офіційний сайт «Локомотива» повідомив, що Владислав на правах оренди з правом викупу до кінця сезону перейшов в «Кубань»[6]. В інтерв'ю «Спорт-Експресу» Владислав підкреслив, що ставлення головного тренера «Локомотива» Юрія Сьоміна йому «лестило», але він вдячний президенту «Локомотива» Ользі Смородській, яка «зуміла зрозуміти» і вирішила відпустити його в Краснодар. Гравець сказав, що більше не міг сидіти в запасі «Локомотива» і в результаті пішов на значне зниження зарплати заради можливості знову виходити на поле. На Кубані ж йому «подобається все — клімат, команда, головний тренер, ставлення до футболу жителів краю». Зі свого боку, Сьомін публічно висловив невдоволення відходом Владислава, сказавши, що розраховував на нього і дізнався про його уход вже 29 серпня[7][8].

Отримавши номер 87, дебютував у складі «Кубані» 3 вересня в виїзному матчі 28-го туру другого за рівнем дивізіону країни проти одного зі своїх колишніх клубів — «КАМАЗу». «Кубань» виграла — 2:1. Зустріч примітна тим, що переможний гол у ній забив воротар «Кубані» Олександр Будаков[9]. У третьому матчі за «Кубань», коли вона приймала на своєму полі «Урал», Ігнатьєв вийшов на заміну на 80-й хвилині і за час, що залишився, встиг віддати свою першу гольову передачу у складі краснодарського клубу — на нападника Сергія Давидова, який забив другий і третій голи «Кубані» в цьому матчі. У підсумку «Кубань» перемогла — 3:0[10].

14 жовтня на першій доданій хвилині першого тайму матчу 35-го туру першості проти клубу «Краснодар» Ігнатьєв забив свій перший гол за «Кубань»[11]. Цей м'яч у підсумку став єдиним у грі і, тим самим, приніс «Кубані» перемогу в дербі. Сам Ігнатьєв присвятив цей гол рідним і близьким, а також людям, які допомогли відбутися його переходу в клуб[1]. Після гри він зізнався, що в його житті до цієї зустрічі не було матчів такого напруження, і він докладе всі зусилля, щоб грати ще краще, оскільки йому є кому і що доводити[12]. За результатами опитування уболівальників «Кубані» Ігнатьєв був визнаний найкращим гравцем команди в жовтні[13]. Всього в тому сезоні провів за клуб 13 матчів, забив один гол і став разом з командою переможцем Першого дивізіону. 6 грудня з'явилося повідомлення про те, що Ігнатьєв покинув клуб через завершення терміну оренди, однак керівництво команди веде непрості переговори про продовження трудових відносин[14]. При цьому 9 грудня в заяві прес-служби «Локомотива» було оголошено, що керівництвом клубу прийнято рішення відмовити «Кубані» викуп трансферу Владислава Ігнатьєва[15].

Після повернення з оренди Ігнатьєв почав підготовку до нового сезону у складі «Локомотива»[15]. Після старту першості забив три м'ячі, по одному у ворота «Ростова», «Краснодара» і «Томі». Ще один м'яч забив у Кубку Росії, вразивши ворота «Єнісея». Після матчу проти ЦСКА, що відбувся 6 листопада, змушений був протягом кількох днів відновлюватися через отриманий струс головного мозку та гематому вушної раковини[16]. Після відновлення знову став стабільним гравцем основи. Загалом провів за сезон 36 матчів у чемпіонаті, забивши 4 голи.

Владислав Ігнатьєв у «Локомотиві». 2018 рік.

29 травня 2012 року перейшов у футбольний клуб «Краснодар», де теж провів лише один сезон і 28 травня 2013 року було повідомлено, що досягнута домовленість про перехід Ігнатьєва в «Кубань», за яку він вже виступав раніше на правах оренди[17]. У новій команді теж був основним гравцем, але у грудні 2015 року розірвав контракт через борги по зарплаті[18].

10 лютого 2016 року знову став гравцем «Локомотива»[19]. З командою у 2017 році виграв Кубок Росії, а у наступному сезоні став чемпіоном країни.

30 червня 2021 року перейшов до казанського «Рубіна», підписавши контракт на один рік[20].