Тихонов Андрій Валерійович

Народився 16 жовтня 1970 року в місті Калінінград (нині Корольов) Московської області. З 10 років займався футболом в місцевих футбольних школах «Вимпел» та «Трудові резерви». Після строкової служби у збройних силах повернувся до рідного міста, де наприкінці 1990 року продовжив грати у футбол за «Вимпел». 1992 року став гравцем команди «Титан» з Реутова.

Влітку 1992 року під час гри «Титана» з дублерами московського «Спартака» привернув увагу присутнього на матчі тренера головної команди «Спартака» Олега Романцева і за деякий час був запрошений на оглядини до московського клубу. Приєднавшись до «Спартака», виступав за команду дублерів, де швидко став лідером атак команди, почав все частіше залучатися до ігор головної команди.

З 1994 року — стабільний гравець основного складу «Спартака». Відіграв за команду дев'ять сезонів, у восьми з яких допомагав команді здобувати перемогу в національній першості Росії. Був однією з ключових фігур в атаці московських «спартаківців» того періоду, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. Грав спочатку на позиції нападника, згодом був переведений на лівий фланг півзахисту. 1996 року був визнаний футболістом року в Росії. 2000 року після ігрового спаду та ймовірного конфлікту з головним тренером залишив «Спартак».

2000 року перебрався до Ізраїлю, де не зміг стати основним гравцем місцевого «Маккабі» (Тель-Авів). За рік повернувся до Росії, ставши гравцем клубу «Крила Рад» (Самара). Протягом 2005–2007 років грав за підмосковні «Хімки», після чого ще на сезон повертався до самарських «Крил Рад».

2009 року виступав в Казахстані за клуб «Локомотив» (Астана), після чого повернувся до Росії, де 2010 року де-фвкто завершив професійну кар'єру виступами за «Хімки».

2011 року був заявлений за московський «Спартак», до якого був запрошений головним тренером Валерієм Карпіним на позицію граючого тренера. 18 вересня 2011 року 40-річний гравець відіграв перший тайм гри чемпіонату Росії проти одного зі своїх колишніх клубів, самарських «Крил Рад», яка стала його прощальним матчем.

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 1 гол.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Спартак» (Москва) як тренер.

Після «Спартака» Тихонов працював у ряді російських команд на посаді головного тренера. Серед яких «Єнісей» з Красноярська та самарські «Крила Рад».[1]

У 2020 році Андрій Валерійович прийняв запрошення з Казахстану від столичного клубу «Астана».