Ігнатій IV
Ігнатій IV (Хазім) (нар. 28 серпня 1921 р. в сирійському селі Мхардей, недалеко від міста Хама — пом. 5 грудня 2012, Бейрут, Ліван) — 157-й патріарх Антіохійський (1979-2012)
Ігнатій IV араб. البطريرك أغناطيوس الرابع | ||
| ||
---|---|---|
2 липня 1979 — 5 грудня 2012 | ||
Церква: | Антіохійська православна церква | |
Попередник: | Ілля IV | |
Наступник: | Іоанн Х | |
Альма-матер: | Американський університет Бейрута | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Хазім Хабіб Ассаад | |
Народження: | 28 серпня 1921 Мхардей, Сирія | |
Смерть: | 5 грудня 2012 (91 рік) Бейрут, Ліван | |
Священство: | 1945 | |
Єп. хіротонія: | 18 лютого 1962 | |
Нагороди: | ||
Біографія
При народженні був названий Хабібом Хазімом, народився 4 квітня 1920 року в селі Мхарде[1] поблизу Хами в Сирії. Він був сином благочестивої православної арабської сім'ї і з раннього віку був залучений до служіння в Церкві.
Навчання
Навчаючись у Бейруті, Ліван, на факультеті літератури, він вступив на службу в місцеву Антіохійську православну єпархію, спочатку ставши вівтарником, потім іподияком, а потім дияконом.
Під час навчання в Американському університеті Бейрута на молодого Хабіба вплинув його видатний професор філософії Чарльз Малік. Малік надзвичайно впливав на своїх учнів у питаннях філософії та духовності - багато з яких (тобто багато однокласників Хазима) стали рукопокладеними на служителів та монахів у різних церковних орденах під впливом Маліка.
У 1945 році він поїхав до Парижа, де закінчив православний богословський інститут св. Сергія. З часу перебування у Франції він був зворушений не лише бажанням передати депозит грецької православної віри, а й вийняти православ'я зі свого неісторичного гетто, відкривши у своїй Святій традиції живі відповіді на проблеми сучасного життя.
Церковне служіння
Після повернення на Близький Схід засновує в Лівані Православну богословську семінарію при Баламандському монастирі. Він прагнув забезпечити Патріархат відповідальними лідерами, які пройшли хорошу духовну та інтелектуальну підготовку і які були свідками пробудженої та глибоко особистої віри[2].
Хоча рідною мовою була арабська, він також вільно розмовляв англійською та французькою мовами. Він був одним із засновників активного православного молодіжного руху Лівану та Сирії в 1942 році, завдяки якому він допомагав організовувати та вести оновлення церковного життя в Антіохійському патріархаті. Рух працював в основі Церкви, допомагаючи пересічним віруючим знову відкривати особистий та спільний зміст Євхаристії через практику частого причастя, що стало надзвичайно рідкісним.
В 1953 році він виступає одним із засновників Синдесмоса — Всесвітнього об'єднання православної молоді і богословських шкіл. В 1961 році Ігнатій IV стає єпископом, а в 1970 році Митрополитом Латакійським. 2 липня 1979 року стає Патріархом Антиохійським, третім по диптиху Православних Церков після Патріархів Константинополя і Олександрії.
5 грудня 2012 року він помер у лікарні Сент-Джорджа в Бейруті, Ліван, після інсульту.[3] Про його смерть повідомлялося та публікувалося виключно через сирійське державне інформаційне агентство SANA. Патріарх Ігнатій IV Антіохійський не підтримав повстання повстанців в Сирії 2011-2012 рр. І закликав до мирного політичного діалогу. Його поховали в Сирії.
Примітки
- Greek Orthodox Patriarch of Antioch Ignatius IV Hazim dies // http://www.asianews.it/news-en/Eastern-Orthodox-Patriarch-of-Antioch-Ignatius-IV-Hazim-dies-26550.html
- Ignatius IV of Antioch // http://www.stgeorgeofboston.org/assets/files/sBio%5B1%5D(1).pdf
- "Patriarch Hazim is dead". tayyar.org. 2012-12-05. Archived from the original on 2012-12-07. Retrieved 2012-12-05.