Ігрунка карликова

Ігрунка карликова (Cebuella pygmaea) - невеличкий вид мавп Нового світу родом з тропічних лісів Амазонки в Південній Америці. Найменша мавпочка, вагою 100-120г, зовнішністю схожа на білку. Довжина тіла 12-15.5 см, довжина хвоста може бути 19-20см. До родини ігрункових належить 21 вид мавп, серед них - ігрунка звичайна, мармозетка срібляста, ігрунка білоплеча і сагуїна імператорська. Мешкають групами по 4-15 осіб, живляться комахами, фруктами, бруньками, квітами, яйцями дрібних птахів. Як правило, у них народжуються двійні, інколи — трійні. Вага маляти не більше 20 грамів. Протягом кількох місяців сисунці висять на животі у матері, після 5 місяців стають самостійними, а в 2—3 роки обзаводяться власними сім'ями.

?

Ігрунка карликова [1][2]

Ігрунка карликова (Cebuella pygmaea) на гілці

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[3]

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини
Відділ:	Хордові
Клас:	Ссавці
Ряд:	Примати
Родина:	Ігрункові (Callitrichidae)
Рід:	Cebuella
Вид:	pygmaea

Geographic range

Синоніми

*Callithrix pygmaea

C. p. pygmaea:

nigra Schinz, 1844
leoninus Bates, 1864

Посилання

Вікісховище:	Cebuella pygmaea
EOL:	323892
ITIS:	572917
NCBI:	9493
Fossilworks:	236609

Опис

Карликова ігрунка має довге волосся на голові і на щоках, яке утворює мантію. Цей вид не має китичок на вухах. Зуби: долотоподібні, пристосовані для віддирання кори з дерев (улюбленими ласощами є смола). Задні кінцівки довші, ніж передні, пристосовані для стрибків. На всіх пальцях, окрім великих, є дуже гострі кігті, якими мавпочка притримує їжу. Шерсть м'яка і шовковиста. Забарвлення коричневе з жовтуватими і зеленуватими плямами, подекуди темно-сіре, мармурове, нижня частина тіла білувата. Шерсть не така блискуча, як у інших ігрунок. У тварин немає вторинних статевих ознак, особини обох статей зовні абсолютно однакові (статеві органи, звичайно ж, розрізняються).

Цікаво

Карликові ігрунки мітять свою територію за допомогою пахучої субстанції, запах якої допомагає орієнтуватися одноплемінникам.
У голосовому репертуарі ігрунок дуже багато таких високих звуків, яких людина просто не чує.
У карликових ігрунок маленькі, заховані під мантією вуха. Саме цим вони відрізняються від інших видів родини, що мають великі вушні раковини, дуже часто з китичками волосся на кінцях.
Найкраще у цих мавп розвинені слух та зір.
Народження близнят у карликових ігрунок є скоріше правилом, аніж винятком. Тільки у десяти випадках зі ста народжується одне або ж троє дитинчат.
Карликова ігрунка трошки більша за мишу і цілком вміщується у столовій ложці.

Посилання

Шаблон:MSW3 Primates
Rylands, A. B.; Mittermeier, R. A. (2009). The diversity of the New World primates (Platyrrhini). У Garber, P. A.; Estrada, A.; Bicca-Marques, J. C.; Heymann, E. W.; Strier, K. B.. South American Primates: Comparative Perspectives in the Study of Behavior, Ecology, and Conservation. Springer. с. 23–54. ISBN 978-0-387-78704-6.
de la Torre, S.; Rylands, A.B. (2008). Cebuella pygmaea. IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2008: e.T41535A10493764. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T41535A10493764.en. Процитовано 24 листопада 2016.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[MSW3-1] Шаблон:MSW3 Primates

[SAP-2] Rylands, A. B.; Mittermeier, R. A. (2009). The diversity of the New World primates (Platyrrhini). У Garber, P. A.; Estrada, A.; Bicca-Marques, J. C.; Heymann, E. W.; Strier, K. B.. South American Primates: Comparative Perspectives in the Study of Behavior, Ecology, and Conservation. Springer. с. 23–54. ISBN 978-0-387-78704-6.

[IUCN-3] Torre, S.; Rylands, A.B. (2008). Cebuella pygmaea. IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2008: e.T41535A10493764. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T41535A10493764.en. Процитовано 24 листопада 2016.