Ізабела Моніш

Ізабе́ла Мо́ніш (порт. Isabel Moniz; ? — після 1561) — португальська шляхтянка, коханка португальського короля Жуана ІІІ[1]. Народилася в Лісабоні, Португалія. Донька лісабонського міського голови на прізвисько «Хмурий» (порт. o Carranca)[1]. Була покоївкою португальської королеви Елеонори, останньої дружини португальського короля Мануела І в 1517—1521 роках. Зійшлася з Жуаном, коли той ще був принцом Португальським, до його одруження з кастильською інфантою Катериною (1525). Народила йому двох синів — Мануела, який помер немовлям, і Дуарте, який став архієпископом Бразьким. Після інтронізації й одруження Жуана ІІІ жила окремо від Лісабонського двору, отримувала пенсію. Згодом прийняла чернецтво, мешкала в Порту[1]. У Національному архіві Португалії збереглися 2 її листи від 1554 і 1561 років, адресовані королеві Катерині, дружині Жуана ІІІ[1]. Точна дата і місце смерті невідомі.