Ізабела (принцеса Бразильська)

Ізабелла Спасителька, імперська принцеса Бразильська, де-юре імператриця Бразилії Донна Ізабела I (повне ім'я, порт. Isabel Cristina Leopoldina Augusta Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bourbon e Bragança, 29 липня 1846 — 14 листопада 1921) — спадкоємець трону Бразильської імперії, що мала титул імперської принцеси Бразильської протягом останніх десятиліть царювання її батька Педру II, і кілька разів займала посаду регента. Після падіння монархії та смерті Педру II вона стала головою Бразильської імператорської династії і де-юре імператрицею Бразилії.

Нині на посаді
Народилася	29 липня 1846(1846-07-29)[1][2] Ріо-де-Жанейро, Бразильська імперія
Померла	14 листопада 1921(1921-11-14)[1][2][3] (75 років) Château d'Eud, Е
Похована	Cathedral of Petrópolisd
Відома як	політична діячка
Країна	Бразилія
Батько	Педру II
Мати	Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська
У шлюбі з	Луїс Філіпе Гастон ді Орлеанс
Діти	Pedro de Alcântara, Prince of Grão-Parád, Prince Luís of Brazild, Prince Antônio Gastão of Brazild і stillborn daughter de Orléans e Bragançad[3]
Релігія	католицька церква
Нагороди	Золота троянда
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Вона займала посаду регента Бразилії тричі, під час відсутності її батька в країні. В політичній історії Бразилії вона була першою жінкою-правителем в пост-колоніальний період. У 1888 році вона підписала так званий Золотий Закон, що відмінив рабство в Бразильській імперії. За її благочестя та роль у відміні рабства в Бразилії, папа римський Лев XIII дарував їй Золоту троянду. У 1889 в результаті військового перевороту бразильська монархія була повалена, що не дало Ізабелі можливості зайняти трон. Вона померла 14 листопада 1921 в замку О у Франції.