Ізз аль-Даула

Походив з династії Буїдів. Старший син Муїза аль-Даули, аміра аль-умара та еміра Іраку, й представниці впливового дейлемітського роду. Народився у 943 році у м. Ахваз (столиці Хузистану). Отримав ім'я Бахтіар. Замолоду оженився на доньці Лашкаварза, відомого дейлемітського військовика.

У 955 році під час хвороби Муїз аль-даула оголосив бахтіара своїм спадкоємцем трону. Тоді ж той отримав від халіфа почесне ім'я Ізз аль-Даула. З цього моменту керував справами у Багдаді під час відсутності батька. У 967 році після смерті останнього стає новим еміром Іраку.

Спочатку, намагаючись зміцнити своє становище, дотримувався мирних стосунків з усіма сусідами. У внутрішній політиці продовжував лінію батька, зберігши його військовиків та сановників на своїх посадах. В цей час його головна увага була прикута до налагодження мирних стосунків серед його військовиків: тюрок та дейлемітів. Не досягши бажаного суворими заходами, він у 970 році вирішив породичатися з тюркською знаттю, а водночас поєднати шлюбами дейлемітів та тюрок. Водночас почав спрямовувати війська проти Батіхаського емірату, що час від час відмовлявся йому коритися, втім без певного успіху.

У 971 році до північного Іраку вдерлися візантійські війська на чолі із імператором Іоанном I. Втім Ізз аль-Даула вирішив продовжувати чергову кампанію проти Батіхаського емірату, доручивши тюрському військовику Себук-Тегіну організувати оборону північних кордонів держави.

У 973 році виступив проти Хамданідів, дійшовши до Мосулу, проте зазнав невдачі. Вважається, що цьому сприяв Себук-Тегін, що поступово виявляв ворожість доеміра. Останній зрештою вирішив покінчити з впливом тюрок, яких намагався арештувати. Ті, в свою чергу підняли заколот в Хузистані та Багдаді. На останній рушили війська Хамданідів. Сам Ізза ад-Даула закріпився у Васіті, відмовившись коритися стрийку Рукн аль-Даулі та відкинувши пропозицію передати Багдад Себук-Тегіну.

Опинившись у скруті, Ізз аль-даула звернувся до рукн аль-Даулі по допомогу. Той відправив свого сина Адуда ад-Даулу, еміра Фарса. Останній потроху рушив на допомогу Іззі, який тримався в Васіті в облозі тюрок. Зрештою Буїди придушили тюркське повстання, під час якого Себук-Тегін загинув. Втім Адуд аль-Даула вирішив сам стати еміром Іраку. Лише наказ Рукн аль-Даули змусив повернути у 975 році трон Іззі аль-Даулі.

Ізза аль-Даула вимушений був визнати зверхність Рукн аль-Даули. У 976 році після смерті останнього оголосив себе старшим еміром. Для зміцнення свого становища оженився на доньці халіфа аль-Муті. Проти Іззи виступив Адуд аль-Даула, який також оголосив себе старшим еміром.

У 977 році війська Ізза аль-Даули зазнали поразки біля Ахвазу (в Хузістані) та відступили до Васіту. З огляду на складне становище розпочав перемовини з Адудом аль-Даулою. Водночас таємно спрямував гінця до Хамданідів, пропонуючи союз проти стриєчного брата. Ізза аль-Даула домовився з Адудом аль-Даулою про відмову від прав на Іраку та вільний відступ до Сирії. Біля Самарри об'єднався з військами Хамданідів, втім у битві біля цього міста зазнав нищівної поразки, потрапивши у полон.

Невдовзі за наказом Адуда аль-Даули Іззу аль-Даулу було страчено. Новим еміром Іраку став Адуд аль-Даула.

• Марзубан
• Салар
• Абул-Гасем
• Абу Наср
• донька

• Donohue, John J. (2003). The Buwayhid Dynasty in Iraq 334 H./945 to 403 H./1012: Shaping Institutions for the Future. Leiden and Boston: BRILL. ISBN 90-04-12860-3.