Рукн аль-Даула

Рукн аль-Даула (*'898/900 976) емір Рея та Хамадану в 935976 роках. Тронне ім'я перекладається як «Опора держави». Повне ім'я Хасан бен Буя рукн аль-Даула.

Рукн аль-Даула
Ім'я при народженні حسن پسر بویه
Народився 898(0898)
Дейлем
Помер 976(0976)
Рей
Національність перс
Титул емір Рея та Хамадану
Посада Emir of Rayd
Термін 935—976 роки
Попередник засновано
Наступник Факр аль-Даула
Конфесія шиїзм
Рід Буїди
Батько Буя
Брати, сестри Імад аль-Даула і Муїз аль-Даула
Діти 3 сини

Життєпис

Походив зі старовинного роду місцевої знаті в Західному Дейлемі (сучасна провінція Гілянь). Його предки вже служили шахам Сасанідської держави. З часом рід перейшов в іслам, ставши прихильником шиїтів. Син вождя дейлемітів Буї. Народився в області Дейлем між 898 та 900 роками. При народженні отримав ім'я Хасан. Про молоді роки нічого невідомо.

Початку своїй кар'єри зобов'язаний братові Алі, який у 928 році поступив на службу до саманідського намісника Хорасану і Табаристану Макана ібн Какі. Незабаром військову посаду при братові отримав також й Хасан. У 930 році разом з братом підтримав заколот Макана проти Саманідів. У 931 році разом з Алі перейшов на бік роду Зіяридів, який встановив владу на переважній частині Персії.

У 932—933 роках Хасан брав участь у походах брата до Казвіна, сприяв захопленню провінції Фарс та Хузістан. Втім у 934 році Буїди зазнали поразки від Мардавіджа Зіярида. В результаті за мирною угодою Хасан відправився в якості заручника до Табаристану.

У 935 році після вбивства Мардавіджа Зіярид та початку протистояння між його спадкоємцями, хаан втік з Табаристану до Ширазу. Його брат Алі доручив захопив місто Ісфаган та навколишню область. Хасану доволі швидко вдалося це виконати. Втім зіяриди, отримавши допомогу від Саманідів, почали свій наступ, в результаті у 938 році Хасан втратив Ісфаган, втім продовжив боротьбу. У 940 році йому вдалося відновити владу над Ісфаган. З цього моменту Хасан стає більш незалежним від брата Алі. Того ж року він завдав поразки зіяридам та відняв у них важливо місто Рей у Північній Персії. Слідом за цим вдерся до Горгану та Табаристану. Але тут стикнувся з військами Саманідів. У 943 році зазнав поразки й вимушений був залишити Рей.

У 945 році після захоплення Багдада братом Хасана Ахмадом — та встановлення зверхності над багдадськими халіфами, Хасан разом з братами отримав від халіфа аль-Мустакфі почесне ім'я. Тепер його стали звати Рукн аль-Даула (братів Алі та Ахмада відповідно Імадом аль-Даулою і Муїзом аль-Даулою). Того ж року завдав поразки саманідському війську та захопив провінцію Хорасан. Протягом 946—947 років тривала війна за місто Рей. Зрештою Рукн аль-Даула здобув перемогу та приєднав його до своїх володінь. За цим війська буїда захопили області Горган та Табаристан.

У 948 році стикнувся з амбіцями держави Саларидів, яка намагалася поширити владу на північ Персії. У битві при Казвіні 949 року Рукн аль-Даула переміг війська саларідського володаря Марзбана ібн-Мухаммеда, який потрапив у полон. Його було відправлено до фортеці Самірам на південь від Ісфагана.

У 949 році після смерті брата Імада аль-Даули прийняв титул старшого еміра та отримав від халіфа аль-Муті почесну посаду амір аль-умара. Він рушив до Шираза, де зробив свого старшого сина Фанна Хосрова еміром Фарсу. Брат Муїз аль-Даула погодився з усіма діями Рукн аль-Даули. Але в цей час почалося нове вторгнення Саманідів до Хорасану, втім намісники буїдів невдовзі повернути втрачені володіння.

У 949 році розпочав військову кампанію проти Саларідів (там тривала внутрішня боротьба за владу), яка з перемінним успіхом тривала до 954 року. Зрештою вимушений був відмовитися від підкорення Тебризу та Аррану, уклавши мирну угоду з Саларідами, підкріплену династичний шлюбом. Разом з цієї кампанію тривала боротьба з Зіяридами за Горган і Табаристан.

У 955 році за посередництва Саманідів Абд аль-Маліка I Саманіда уклав мирний договір з зіяридами, за якими поступився останнім Горганом і Табаристаном. Втім вже у 958 році війська Зіяридів захопили Рей, але Рукн аль-Даула швидко відновив там владу. Натомість у 960 та 962 роках він захопив області Горгану та Табаристану, але не зміг там втриматися.

У 966 році наказав своїм військам знищити розбійників в Хорасану, що навіть стали загрожувати його столиці в Реї. У 967 році надав війська Ібрагіму Саларіду, якого було відновлено на троні. З 970 році розпочав походи проти курдської династії Хасанваїдів, що створили власну державу в Дінаварі. У 971 та 972 роках підписав мирні договори з Мансуром I Саманідом.

У 974 році небіж Рукн аль-Даули Ізз аль-Даула — відмовився визнавати зверхність свого стрийка. Рукн відправив сина Адуд аль-Даулу, який переміг Ізза та мав намір сам стати еміром. Але Рукн аль-Даула змусив сина повернути владу нащадкам Муїза аль-Даули. У 976 році прийняв рішення, за яким поділялася його спадщина. У вересні того ж року він помер в Реї. Йому спадкували сини: Факр аль-Даула в Реї, Муайяд аль-Даула — в хамадані, Адуд ад-Даула — в Ісфагані та Ширазі з титулом старшого еміра.

Характер

Відповідно до середньовічних хроністів Рукн аль-Даула був люб'язною і м'якою людиною. Був дуже щедрим і завжди цурався несправедливості. Він не заплямував себе марним кровопролиттям, вдаючись до нього лише коли не мав іншого вибору. Він підтримував у найнеобхіднішому знедолених людей, позбавляючи їх від потреби просити милостиню. Він сам роздав як милостиню великі гроші і був дуже м'якосердий до всіх.

Джерела

  • Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.
  • R. N. Frye, The Cambridge History of Iran, Volum IV: From the Arab Invasion to the Saljuqs. ISBN 0-521-20093-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.