Ілляш Караїмович

Ілляш Караїмович
Псевдо	Ілляш Ормянчик, Іван Ілляш
Народився	невідомо
Помер	4 травня 1648; Кам'яний Затон
Країна	Річ Посполита
Національність	караїм[1] або вірменин
Місце проживання	Річ Посполита
Діяльність	отаман
Посада	Гетьман Війська Запорозького
Військове звання	полковник переяславський; старший Війська Запорозького
	Герб;

Ілляш Караїмович (? — 4 травня 1648) — козацький отаман, військовик Речі Посполитої. Полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового (1637–1638). Брав участь у придушенні повстання Павлюка 1637 року, повстання Острянина 1638 року. У джерелах відомий також як Іван Ілляш та Ілляш Ормянчик[2].

Короткі відомості

Ілляш Караїмович походив з караїмського князівського роду Узунів[3][4]

У квітні 1634 року, під час Смоленської війни Речі Посполитої з Московським царством Ілляш Караїмович разом із Яковом Острянином командував загоном козаків, що входив до корпусу Лукаша Жолкевського та князя Вишневецького, який невдало облягав Сєвськ.

У 1638 році:

воював проти повстанців Острянина поблизу Говтви, де командував кількома тисячами реєстровців[5].
під командуванням Ілляша Караїмовича та інших козацьких старшин 4-тисячне реєстрове військо спільно з польськими загонами здійснило невдалий похід на Запорожжя, щоб оволодіти Січчю: запорожці на чолі з кошовим Дмитром Гунею, відбили штурм, а значна частина реєстровців перейшла на їх бік.

1646 року Ілляш Караїмович, разом із козацькою старшиною, серед якої були Іван Барабаш і Богдан Хмельницький, отримали від короля Владислава IV у Варшаві привілеї і гроші на виготовлення човнів для майбутньої війни з Туреччиною[6].

1648 року, на початку Хмельниччини, Караїмович і Барабаш виступили на чолі реєстровців проти військ Хмельницького. Проте 4 травня 1648 року на раді в Кам'яному Затоні реєстрові козаки вирішили перейти на бік повстанців, а Караїмовича і Барабаша скарали на смерть.

Примітки

Джерелознавець Юрій Мицик припускає, що Ілляш Караїмович міг бути караїмом за походження Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус
Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: Наукова думка, 1971.
«Известия караимского Духовного Правления» № 1 за 1918г. С. 5. (рос.)
«Военная энциклопедия» т.14, C. 437.
Сражение коронных войск с Острянином у Голтвы // Коли земля стогнала: друга половина XVI — перша половина XVII ст. / У поряд, і передм. В. О. Щербака.— К.: Україна, 1995. — 432 с. — С. 414. — (Серія «Історія України в прозових творах та документах»). — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
За народними думами і даними Літопису Самовидця, Хмельницький хитрощами забрав у Ілляша (Самовидець називає його Іваном Ілляшем та Ілляшем Ормянчиком) королівські листи, з якими рушив на Запорожжя піднімати повстання.

Джерела

В. О. Щербак Караїмович Ілляш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 105. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с.
Дзира Я. І. Українська історіографія другої половини XVII ст. та перекази про Богдана Хмельницького // Історіографічні дослідження в Українській РСР. — вип. l. — К., 1968. — С. 178—186.
Яворницький Д. І. Історія запорозьських козаків. Т.2. Коментарі Г. Я. Сергіенка
Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська / Упорядник Якимович Б. З.. — 4-те вид., змін. І доп. — Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
Іван Крип'якевич. До характеристики Іляша Караімовича // Записки НТШ, 1915. — Т. 122.

Посилання

Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус

Попередник
Павло Павлюк

Гетьман України
1638

Наступник
Яків Острянин

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Джерелознавець Юрій Мицик припускає, що Ілляш Караїмович міг бути караїмом за походження Мицик Ю. Євреї-козаки // Інтелектус

[2] Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: Наукова думка, 1971.

[3] «Известия караимского Духовного Правления» № 1 за 1918г. С. 5. (рос.)

[4] «Военная энциклопедия» т.14, C. 437.

[5] Сражение коронных войск с Острянином у Голтвы // Коли земля стогнала: друга половина XVI — перша половина XVII ст. / У поряд, і передм. В. О. Щербака.— К.: Україна, 1995. — 432 с. — С. 414. — (Серія «Історія України в прозових творах та документах»). — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)

[6] За народними думами і даними Літопису Самовидця, Хмельницький хитрощами забрав у Ілляша (Самовидець називає його Іваном Ілляшем та Ілляшем Ормянчиком) королівські листи, з якими рушив на Запорожжя піднімати повстання.