Дзира Ярослав Іванович
| Дзира Ярослав Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
2 травня 1931 с. Трушевичі, Старосамбірський повіт, Львівське воєводство,  Польська республіка | |||
| Помер |
21 серпня 2009 (78 років) Львів,  Україна | |||
| Громадянство |
Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | філолог, історіограф, джерелознавець | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Яросла́в Іва́нович Дзи́ра (2 травня 1931 — 21 серпня 2009) — член спілки письменників України, кандидат філологічних наук, історик-джерелознавець, публіцист, історіограф, літературознавець, шевченкознавець, перекладач.
Життєпис
Народився і виростав у селянській родині в селі Трушевичі (Старосамбірський район, Львівська область). 1947 року за вільнодумство Ярослава виключили з Нижанковицької СШ. Продовжив навчання у Новоміській СШ. З 1948 року викладав у початкових класах Передільницької семирічної школи. Невдовзі був звільнений за відмову вступити до комсомолу. Деякий час працював у Добромильському райфінвідділі. 1950 року закінчив Дрогобицький учительський інститут і працював один рік у вечірній школі в місті Турці. 1953 року поступив на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка і 1958 року закінчив його з відзнакою. Вступив до аспірантури академічного Інституту літератури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям, академік Олександр Білецький. Через кілька років за вільнодумство Дзиру звільняють. Починається 15-річна заборона друкуватися, на його праці не можна було посилатись. Між 1972 і 1987 рр. з'явилась лише низка статей у «Шевченківському словнику». Майже 11 років учений заробляв на прожиття випадковими роботами, включаючи фізичні. У 1983–1990 рр. працював учителем англійської мови у вечірній школі. 1990 року його прийняли до Спілки письменників України, 1991 року обрали академіком Української Могилянсько-Мазепинської академії наук у Торонто (Канада) І лише 1994 року його було поновлено на роботі в інституті історії на посаду старшого наукового співробітника.
(Київ: Наукова думка, 1971). Видання підготував Я. Дзира
Помер Ярослав Дзира 2009 року після важкої хвороби.
Творчість
Науковий доробок Ярослава Дзири становить понад 300 друкованих праць, у тому числі «Літопис Самовидця» (1971 р.). Він автор численних досліджень про творчість Т. Шевченка, М. Грушевського, М. Гоголя, В. Стуса та інших. Виступав з лекціями і доповідями в Україні, США, Канаді, Польщі. До 70-річчя вченого вийшла двотомна «Збірка наукових праць».
Джерела
- Степан Величенко. «Історія, історики й історіописання совєтських часів». Інтерв’ю з Ярославом Дзирою (Київ, осінь 1988 року) // Historians.in.ua. — 18.06.2014.