Ілля II Рареш

У 1541 році після другого правління Петра IV Рареша у Молдовському князівстві, Ілля як заручник був відправлений до Стамбулу[1]. Правління Іллі Рареша характеризувалося жорсткою податковою політикою. Він уклав союз з поляками, з дозволу турків здійснив похід у Трансільванію проти австрійців і єпископа Мартінуцці (Martinuzzi), однак не домігся істотних результатів.

Ілля після смерті батька Петру IV Рареша, став спадкоємцем молдовського трону. В 1547 р. він, як і його попередники, склав присягу на вірність королю Польщі. Ілля, як і його молодші брати Костянтин і Штефан VII виховувались османською культурою. В 1551 році Штефан VI пішов під вплив турецького султана і прийняв іслам. Султан надав йому колишні молдовські землі з Білгородом, а молдовським господарем став молодший брат Штефан VII. Ілля ІІ підтримував грабіжницьку політику турків.

В лютому 1550 року напав на Бар як відповідь за грабунок турецьких купців загонами під командуванням барського старости Бернарда Претвича за участі синів коронного гетьмана Миколая Сєнявського; хотів полонити Б. Претвича, віддати його султану як дарунок[2] В 1551 році з військом перейшов Дністер та спалив дощенту Брацлав. Провідником доріг служив йому Мормура. Король наказав Василю Костянтину Острозькому пильнувати кордони та бути напоготові.

У 1551 році передав молдовський престол своєму братові Штефану VI Рарешу, після чого прийняв іслам і став пашею Силістри.

Пізніше був заарештований, помер через хворе серце в турецькому ув'язненні в 1562 році (за іншими даними в 1553) в Халебі (сучасна Сирія).

Ілля ІІ Рареш був зображений на фресці в церкві монастиря Пробота, заснованого в 1530 році його батьком. Після прийняття ісламу, він був скинутий боярами і країною, а його обличчя на фресці у Проботі було завуальоване[3].

• Біографія Іллі ΙΙ Рареша (укр.)

Попередник Петро IV Рареш		Молдовський воєвода 1546-1553		Наступник Штефан VI Рареш