Ільницький Олександр Йосипович

Олекса́ндр Йо́сипович Ільни́цький (нар. 28 лютого 1978(19780228) — 9 січня 2016) — капітан МВС України, боєць полку «Миротворець», учасник російсько-української війни.

Ільницький Олександр Йосипович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 28 лютого 1978(1978-02-28)
Турка
Смерть 9 січня 2016(2016-01-09) (37 років)
Зайцеве
Псевдо «Барні»
Військова служба
Роки служби 2014-2016
Приналежність  Україна
Вид ЗС  МВС України
Рід військ  Спеціальна поліція
Формування
 «Миротворець»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Життєпис

Народився 28 лютого 1978 року в місті Турка Львівської області. У 1993 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи м. Турка. У 1993—1996 р. навчався в Турківському професійно-технічному училищі № 51 (на даний час — Турківський професійний ліцей) здобув професію « Електрогазозварник».

Після закінчення училища служив у Збройних Силах України. У лютому 2005 року був зарахований до Училища професійної підготовки працівників міліції Львівського юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України на посаду курсанта.

У період з 2005-го до 2014 року проходив службу на різних посадах в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області: від дільничного міліціонера, оперуповноваженого карного розшуку до начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих та взятих під варту осіб.

Із початком АТО у травні 2014 року перейшов до батальйону добровольців «Миротворець» ГУМВС України в Київській області та вирушив на Схід. Серед побратимів Ільницький мав позивний «Барні», за те що статурою був схожий на ведмедика — логотип відомої марки ласощів для дітей: широкий у плечах, невисокий на зріст, усміхнений, добрий.

У серпні 2014 року під час виконання бойового завдання батальйоном «Миротворець» з виходу з оточення у м. Іловайську Олександр отримав поранення. За виявлений при цьому героїзм Указом Президента України № 480/2015 від 20 серпня 2015 року був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».[1]

Після лікування певний час працював у Києві, в міністерстві. Повернувся на фронт до свого підрозділу; був одним з найкращих розвідників «Миротворця».

9 січня 2016 року поблизу селища Зайцеве біля Горлівки під вогонь російських терористів потрапив цивільний автомобіль, поранення зазнала місцева мешканка. Олександр Ільницький, ризикуючи власним життя, зробив усе можливе, щоби зупинити і вивести автомобіль з-під обстрілу, в цей час зазнав смертельного кульового поранення у голову.

11 січня 2016-го з Олександром попрощалися у Києві на Майдані Незалежності. Похований у місті Турка.

Без Олександра лишилася дружина та донька 2008 р.н.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.4.2016, посмертно)[2]
  • відзнакою «Народний Герой України» (26.3.2016, посмертно)

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 9 січня[3][4].

Примітки
  1. Книга пам'яті
  2. Указ Президента України від 15 квітня року № 157/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  4.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 9 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.