Ільїнське (Малопургинський район)
Ільї́нське (рос. Ильинское, удм. Уча[1]) — село в Малопургинському районі Удмуртії, Росія. Адміністративний центр Ільїнського сільського поселення.
село Ільїнське | |
---|---|
рос. Ильинское | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
Муніципальний район | Малопургинський район |
Поселення | Ільїнське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 94233830001 |
Код ЗКТМО: | 94633430101 |
Основні дані | |
Перша згадка: | 1710 |
Населення | 836 осіб (2012) |
Поштові індекси | 427824 |
Телефонний код | +7 34138 |
Географічні координати: | 56°28′58″ пн. ш. 52°47′19″ сх. д. |
Мапа | |
Ільїнське Ільїнське | |
В селі діють середня школа, дитячий садок «Кізилі», фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб та бібліотека.
Урбаноніми:[2]
- вулиці — Біржова, Комсомольська, Піонерська, Польова, Радянська, Садова, Трактова, Широка, Шкільна
Історія
Вперше село згадується 1710 року в Ландратських переписах як Поже-Уча. В 1716 році село відносилось до сотні Андрія Байтемірова Арської дороги Казанського повіту[5]. Перший прихід в селі Пуже-Уча був відкритий 1749 року. В 1751 році була збудована перша дерев'яна церква і освячена в честь Святого пророка Іллі. В 1780 році село було передане до новоствореного В'ятського намісництва. 1796 року була утворена Ільїнська волость. 1821 року починається будівництво нового кам'яного храму[6]. 1838 року Ільїнська волость була ліквідована[7]. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі Ільїнському (Пуже-Уча, Пужеучинське) було 83 двори, де проживало 516 осіб. В селі розташовувалась сільська управа, працював млин[8]. Того ж року знову була утворена Ільїнська волость (виділена із Кватчинської волості)[7]. На 1897 рік в селі проживало 759 осіб[9].
1921 року село і волость увійшли до складу Іжевського повіту Вотської АО. 1924 року при укрупненні адміністративних одиниць, Ільїнська волость була ліквідована і всі її поселення увійшли до складу Великокіб'їнської волості Можгинського повіту, після чого була утворена Ільїнська сільська рада[10]. В 1929 році село переходить до складу Малопургинського району[11].
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
- Республика Удмуртская, Малопургинский район - Почтовые индексы России (рос.)
- Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 16. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- Составители: И. Н. Зайцева, Г. И. Самарцева Православные храмы Удмуртии: Справочник-указатель / Научный редактор: доктор исторических наук А. А. Тронин. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — С. 10, 218—219. — 480 с. — 1100 экз. — ISBN 5-7659-0011-9
- http://elibrary.udsu.ru/xmlui/bitstream/handle/123456789/2484/Pislegin_ro.pdf?sequence=1
- Списки населенных мест Российской империи. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов. — Т. X Вятская губерния. — С. 198.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года / Н. А. Тройницкий. — С.Петербург: Типография «Общественная польза», 1905. — С. 40.
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 102—104. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва. — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 143—145. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4