Ільїн Володимир Адольфович

Володимир Адольфович Ільїн (рос. Влади́мир Адо́льфович Ильи́н; * 16 листопада 1947, Свердловськ, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (1999)[1]. Лауреат Державної премії Російської Федерації (1999).

Ільїн Володимир Адольфович
Народився 16 листопада 1947(1947-11-16) (74 роки)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор
Alma mater Єкатеринбурзький державний театральний інститутd (1969)
Роки діяльності з 1969 — тепер. час
Батьки Ільїн Адольф Олексійович
Брати / сестри Ільїн Олександр Адольфовичd
IMDb nm0407959
Нагороди та премії

Ніка

Golden Eagle Award 2018d

 Ільїн Володимир Адольфович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині актора Адольфа Олексійовича Ільїна і лікаря-педіатра Зінаїди Борисівни Ільїної[2].

У 1969 році закінчив акторський факультет Свердловського театрального училища.

Працював в Московському театрі «Скоморох» під керівництвом Геннадія Юденича, в Казанському театрі юного глядача.

З 1974 по 1989 служив в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського під керівництвом Андрія Гончарова.

З 1989 року актор працює за договорами.

У січні 2021 року доданий до бази «Миротворця» за незаконий перетин державного кордону України та протиправне відвідування Автономної Республіки Крим в 2018 році. Цього ж року виконав роль в російському пропагандистськоиу фільмі «Пригрів».

Фільмографія
  • 1969 — Женя, Женечка і «Катюша» — солдат зі словами: «Фріци з тилу!»
  • 1969 — Сини йдуть у бій — епізод
  • 1973 — Веселий калейдоскоп — Качкін
  • 1974 — Час її синів — шахтар
  • 1979 — Інтерв'ю в Буенос-Айресі (фільм-спектакль) — Педро
  • 1983 — Ціна повернення — Генка «Канделябр»
  • 1986 — Мій улюблений клоун — Роман Самоновський
  • 1987 — Час літати — Андрій Костянтинович, пасажир
  • 1988 — Чорний коридор — Сергій Кропотов
  • 1988 — Захисник Сєдов — Володимир Сєдов, відомий адвокат
  • 1988 — Дубровський
  • 1988 — Ворожіння на баранячій лопатці — Хомич
  • 1989 — Аварія — дочка мента — Олексій Ніколаєв, батько Валерії
  • 1989 — СВ. Спальний вагон — Петков
  • 1990 — Рій — дурник Артюша, прийомний син Заварзіна
  • 1990 — Похорон Сталіна — людина в пивній
  • 1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — Всеволод Аскольдович Китаєць, пацієнт Люсі, кінолог
  • 1990 — Шапка — Фіма Рахлін, член Спілки письменників, автор 11 книг «про хороших людей»
  • 1990 — Сукині діти — Лев Олександрович Бусигін (він же Льова)
  • 1991 — Загублений в Сибіру — Віктор Іванович Малахов
  • 1991 — Вовкодав — касир
  • 1991 — Геніальна ідея — художник
  • 1992 — Анкор, ще анкор! — капітан Ліховол, інтендант
  • 1992 — Макаров — Василь Іванович Цвєтаєв, старший прапорщик внутрішніх військ, один Макарова
  • 1992 — Устриці з Лозанни — Кліффорд, бухгалтер з Америки
  • 1992 — Білий король, червона королева — Золін
  • 1992 — Міняйли — Роланд Петрович Бабаскін, масовик-витівник
  • 1992 — Відображення в дзеркалі
  • 1992 — На тебе уповаю — дідусь Віки
  • 1993 — Альфонс — Вова Бокин
  • 1993 — Над темною водою — Володимир
  • 1993 — Свистун — годинниковий майстер
  • 1993 — Стрілець неприкаяний — Герман Андрійович, колишній радянський журналіст
  • 1994 — Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — Голубєв, голова колгоспу
  • 1994 — Стомлені сонцем — Кирик
  • 1995 — Мусульманин — Геннашка, пастух
  • 1995 — Єхай! — Петро Гаврилін
  • 1995 — Прибуття поїзда (новела «Дорога») — «новий росіянин»
  • 1995 — Одинокий гравець — Миша, приятель Миті, завсідник перегонів
  • 1995 — Хрестоносець — «Пузир», слідчий
  • 1995 — Чорна вуаль — Яків Ратіс, дядько Петра, чоловік Олімпіади
  • 1996 — Ревізор — Іван Кузьмич Шпекин, поштмейстер
  • 1996 — Королева Марго — Ла Юрьер
  • 1998 — День повного місяця — Ребров, саксофоніст
  • 1998 — Хочу в тюрму — Семен Семенович Лямкін
  • 1998 — Стрінгер — Петро Яворський, лідер політичної партії (алюзія на Володимира Жириновського)
  • 1998 — Твір до Дня Перемоги — Звягін
  • 1999 — Сибірський цирульник — Мокін, капітан, старший наглядач над юнкерами
  • 1999 — Русский бунт — Савельич, слуга Петра Гриньова
  • 1999 — Страсний бульвар — Дукин
  • 2000 — Фортуна — Гарік, мафіозо
  • 2000 — Марш Турецького — В'ячеслав Іванович Грязнов, заступник начальника МУР а (підполковник / полковник міліції), потім начальник МУРу (генерал-майор міліції)
  • 2000 — Конвалія срібляста — Євген Місочкін, сержант міліції, батько Зої
  • 2000 — Президент і його внучка — дядько Саша («Суслик»), ад'ютант генерала, охоронець внучки президента
  • 2000—2013 — Таємниці палацових переворотів — Андрій Іванович Остерман
  • 2000 — Чорна кімната (новела «21:00») — Микола Іванович, депутат
  • 2003 — Ідіот — Лук'ян Тимофійович Лебедєв, чиновник
  • 2003 — Життя одна — Кепка
  • 2004 — Віддалений доступ — Тимофій, один матері Жені
  • 2005 — Турецький гамбіт — Лаврентій Аркадійович Мізін, генерал, колишній шеф Ераста Фандоріна
  • 2005 — Горинич і Вікторія — Павло Гарібальдовіч Рауш, криміналіст на прізвисько «Горинич»
  • 2005 — Доктор Живаго — Олександр Громеко, вітчим доктора Живаго
  • 2005 — Небесне життя — Антей
  • 2006 — Заєць над безоднею — Іван Микитович Смирнов
  • 2007 — Ленінград — Малінін, майор держбезпеки
  • 2007 — Війна і мир — Михайло Іларіонович Кутузов, російський полководець, генерал-фельдмаршал
  • 2008 — Сищик Путілін — Іван Дмитрович Путілін, начальник розшукової поліції Санкт-Петербурга
  • 2008 — Зникла імперія — Степан Молодцов (в наші дні)
  • 2008 — Палата № 6 — Андрій Юхимович Рагін, доктор
  • 2009 — Тарас Бульба — колишній кошовий отаман
  • 2009 — Ісаєв (фільм «Пароль не потрібен») — Микола Іванович Ванюшин, головний редактор газети «Вільний Владивосток»
  • 2009 — Не треба засмучуватися — Павло Тюха
  • 2009 — Іванов — Михайло Михайлович Боркин, далекий родич Іванова та керуючий його маєтком
  • 2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння — Кирик
  • 2010 — Чорний баран
  • 2010 — Строкаті сутінки — Суворін, Лабух на прізвисько «Сувора»
  • 2010 — Класні мужики — Михайло Ілліч
  • 2010 — З йолопом
  • 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Кирик
  • 2011 — Мисливці за діамантами — Сергій Іванович Орлов, полковник міліції, начальник Шахова
  • 2011 — Висоцький. Спасибі, що живий — «Сірий піджак», полковник КДБ з Москви
  • 2011 — Калачі — дід Калач
  • 2011 — Інтері — Павло
  • 2011 — Анакоп — Жора
  • 2012 — Білий тигр — полковник, начальник госпіталю
  • 2012 — Свято під замком — Тарас Ефімич Бунько, батько Віри
  • 2013 — Запах вересу — генеральний директор А. А. Кащеєв
  • 2013 — Тамарка — Овсій Овсійович
  • 2014 — Піддубний — Друбич, менеджер Піддубного
  • 2014 — Державний захист 3 — Віталій Юхимович Суббота, полковник поліції, начальник відділу державного захисту свідків
  • 2014 — Вовче сонце — Тимофій Федорович Шилов, начальник ОГПУ міста Плутска
  • 2016 — Три товариші — Тимофій Федорович Шилов
  • 2016 — Жили-були ми
  • 2016 — Макарови — Михайло Андрійович
  • 2017 — Час перших — Сергій Павлович Корольов, учений, інженер-конструктор, основоположник радянської космонавтики
  • 2017 — Анна Кареніна. Історія Вронського — сивий генерал
  • 2017 — Жги! — начальник колонії
  • 2018 — Тренер — Бергер
  • 2019 — Чорнобиль. Зона відчуження. Фінал — Віктор Рябов
  • 2021 — Пригрів — Давид Гуревич

Визнання і нагороди

Примітки
  1. Указ Президента Російської Федерації Б. Єльцина № 36 від 8 січня 1999 року «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації»
  2. Володимир Ільїн, народний артист Росії: біографія, фотографія, фільмографія. // kinoafisha.ua
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.