Ільїн Володимир Васильович (філософ)

Ільїн Володимир Васильович (28 листопада 1949, Розважів, Іванківський район, Київська область) — український філософ, дослідник філософії економіки, історії філософії, софіології, економічної антропології. Автор понад 400 наукових праць з проблем історії філософії, софіології, інноваційного мислення, ірраціоналізму, філософії господарства.
Президент Українського філософсько-економічного наукового товариства.

Ільїн Володимир Васильович
Народився 28 листопада 1949(1949-11-28)[1] (72 роки)
Розважів, Іванківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність філософ, викладач університету

Філософське дослідження феномену грошей

Дослідження грошей як соціального феномену вперше було започатковано німецьким філософом і соціологом Георгом Зіммелем у роботі «Філософія грошей» (1900). В.Ільїн починає розробляти власну інтерпретацію цієї концепції в роботі «Філософія грошей», написаної у співавторстві з А. А. Мазаракі у 2004 році і розвиває в одноосібній монографії «Філософія багатства: людина у світі грошей» (2005).
У своїй концепції В. Ільїн вводить метафору грошей як «п'ятої стихії». На його думку, людина не відокремлює повноти свого життя від грошей, як би вона до них не ставилася У сучасній «економічній» або «фінансовій цивілізації» феномен грошей здобуває нового виміру, відтак повинне посісти й більш важливе місце у філософії. «Філософія прагне до цілісного сприйняття світу, в центрі якого завжди перебуває людина. Сьогодні вона — у центрі світу грошей, фокусуючи на них більшість інтенцій своєї свідомості. Це новий світ, не утопічний, а реальний, створений усім ходом розвитку господарства, — зазначає філософ. — Це світ раціональних надій та екзистенційних розчарувань, і разом із тим переконансті, що гроші — „п'ята стихія“, в якій перебуває людина».[2]
Всебічний аналіз соціального, економічного, культурного, етичного та філософського значення грошей приводять автора до висновку про те, що гроші є необхідністю соціокультурного буття (тобто — не тільки економічного). Автор аргументує це, розглядаючи гроші в предметному полі власності й багатства, в культурних взаємодіях та в культурогерменевтиці, в аксіології та в моральній свідомості, а також — через епіфеномен свободи (впроваджуючи концепцію грошей як «відчеканеної» свободи) та в сокровенності сенсу буття. У результаті аналізу всіх модусів грошей В. Ільїн приходить до висновку про те, що гроші можуть поставати як опредмечений результат нескінченних пошуків сенсу життя. І в цьому вбачається їх великий сенс.

Нагороди

Бібліографія
  • Український гуманізм: тотожність раціонального та ірраціонального" (1998).
  • Діалог «Софії» і «Логосу» (2002).
  • Философия денег (у співавторстві) (2004)
  • Философия богатства: человек в мире денег (2005)
  • Апологія ірраціонального (2006)
  • Інтелекттуальна власність: креативи метафізичного пошуку (у співавторстві) (2007)
  • Філософія: Логос, Софія, Розум (2007)
  • Власть и деньги (2008)[5]
Ильин В. В. Власть и деньги (2008)
  • Метафизика экономики (у співавторстві)
  • Фінансова цивілізація (2007)

Примітки
  1. Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
  2. Ильин В. В. Философия богатства: человек в мире денег. — К.: Знания Украины, 2005. — С. 7.
  3. Указ Президента України № 543/2013 від 4 жовтня 2013 року «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2013 року». Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
  4. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 138/2018 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року»
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 18 березня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.