Ілія Бешков

Ілія Бешков (болг. Илия Бешков / Ilia Beshkov / Ilija Beškov / Ilija Beschkow; 24 липня 1901, Долішній Дибник, Плевенська область, Болгарія — 23 січня 1958, Софія, Болгарія) — болгарський графік, гравер, карикатурист, ілюстратор; можливо, найвідоміший графік Болгарії.

Ілія Бешков
болг. Илия Бешков Дунов

При народженні болг. Илия Бешков Дунов
Народження 24 липня 1901(1901-07-24)[1][2][…], 11 липня 1901(1901-07-11)[3] або 1901
Долішній Дибник, Князівство Болгарія[4][5]
Смерть 23 січня 1958(1958-01-23)[1][2][…]
  Софія, Болгарія[6]
Національність болгари
Країна  Болгарія
Жанр графіка, ілюстрація, гравюра, карикатура
Навчання Національна художня академія Болгарії (1926)
Діяльність карикатурист, ілюстратор, художник, графік, рисувальник, педагог
Напрямок реалізм
гротеск
Вчитель Нікола Марінов
Відомі учні Mana Parpulovad
Працівник Національна художня академія Болгарії
Член Q12292475?
Брати, сестри  • Ivan Beshkovd
Звання Професор Софійської національної художньої академії
 Ілія Бешков у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Ілія Бешков народився 24 липня 1901 в селі Долни-Дибник Плевенського округу. Навчався в 1921–1926 рр. в організованій в 1896 р. Софійській Академії мистецтв. (Спочатку був період навчання на юридичному факультеті Софійського університету (1918-1920).)

У 20-х — 30-х роках виступав у таких журналах, як «Жупел», «Ек» («Відлуння») і ін. з сатиричними малюнками антиурядового характеру. Публікував також побутові карикатури, пройняті гострою соціальною сатирою. Після окупації Царства Болгарія російсько-большевицькими військами 1944, співпрацював у центральних виданнях Болгарії, в журналі «Стършел»(болг.) («Ґедзь»).

Як свідчать розсекречені архіви болгарського КДБ (ДС, «държавна сигурност»; розпущеного в 1990), Бешков був під постійним наглядом, як «хитрий ворог» комуністичної влади[7].

Титул однієї з монографій «Ілія Бешков»

Внесок Бешкова у графічне мистецтво — в розробленій ним особливій манері живописного світлотіньового малюнка. Ілля Бешков жив і працював у Софії; він був професором Софійської національної художньої академії.

Помер 23 січня 1958 року в Софії.

Визнання

У Плевені є галерея, названа на честь художника «Ілія Бешков»[8]. Колекція болгарського мистецтва з кінця XIX століття до 1970-х з багатим зібранням робіт самого патрона галереї, І. Бешкова.

Література
  • Станислав Сивриев, Илия Бешков. София: София-пресс, 1969
  • Богомил Райнов, Илия Бешков. София: Български художник, 1983
  • Станислав Сивриев, До видело: Разговори с Илия Бешков. София: Профиздат, 1988
  • Марий Ягодов, Големият най-малък син: Лична книга за Илия Бешков. София: БЗНС, 1988
  • Черната тетрадка: Дневникът на художника (1950—1951, 1955), полицейско досие (1925—1958), албум карикатури (1930—1957). Съставители Александър Бешков и Савка Чолакова. София: Изток-Запад, 2015

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Iliya Beshkov
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. http://www.lambiek.net/artists/b/beshkov_ilia.htm
  5. http://pictify.com/146568/ilia-beshkov
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
  7. ВІДЕО, 30 хв. — «Людина, яка сама став малюнком»: документальний фільм режисера Костадіна Бонев, БНТ
  8. ВІДЕО, 5 хв. Відвідування Художньої галереї «Ілля Бешков» в Плевені
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.