Комітет державної безпеки (Болгарія)

Комітет державної безпеки (болг. Комитет за държавна сигурност) або ДС, КДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.

Комітет державної безпеки
Тип спецслужба
Засновано 18 червня 1963
Розпущено 1990
Країна  Народна Республіка Болгарія
Штаб-квартира Софія

Структура

  • Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року Національна служба розвідки
  • Друге головне управління — контррозвідка. Нині Національна служба безпеки
  • Третє управління — військова контррозвідка
  • Четверте управління
    • Оперативно-технічне (до 1986)
    • Економічне (з 1986)
  • П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині Національна служба охорони.
  • Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи:
    • Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів.
    • Другий відділ — робота зі студентами.
    • Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів.
    • Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів.
    • П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій.
    • Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність.
    • Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз.
  • Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)

Співробітники

Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоце[1].

Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.

Діяльність

ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.

Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.

До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать:

Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.

Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом[2][3]

Голови

#ПІБПеріод
1Димо Дичев1944-1949
2Іван Райков1949-1951
3Георгій Кумбалієв1952-1960
4Ангел Солаков1960-1969
5Мірчо Спасов1969-1973
6Григор Шопов1973-1990

Примітки

  1. http://www.comdos.bg/images/stories/reshenia/7.pdf%5Bнедоступне+посилання+з+квітня+2019%5D
  2. Кои са на върха на пирамидата на скрития транзит (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
  3. Как бяха създадени държавните канали за контрабанда (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.