Імантський полк

Імантський полк (латис. Imantas pulks) — латвійське військове національне формування в Білому русі на Далекому Сході під загальним керівництвом Франції. Сформований восени 1918 у Владивостоці та переправлений до Латвії у листопаді 1920. Виконував переважно міжнародні поліційні функції.

Імантський полк
Країна Латвія
Належність французьке командування
Тип піхота
Війни/битви Перша світова війна
Розпущено 1 серпня 1920

Історія

Полк почали формувати 14 листопада 1918 після звільнення міста Владивостока військами Антанти від більшовиків. 11 грудня полку присвоєно ім'я лівського героя середньовіччя Іманта. Підпорядкований французькому комісару на Сибіру графу Мартелу. Призовні пункти добровольців відкрили у Владивостоці, Хабаровську, Читі, Красноярську і Благовєщенську. Загалом на Сибіру і на Уралі до весни 1919 на обліку було близько 4000 латвійців призовного віку та близько 400 колишніх офіцерів). До Імантського полку незабаром було приєднано і 1-й Окремий Троїцький латвійський батальйон, сформований 1 листопада 1918 у Троїцьку на сході Башкортостану.

На 29 березня 1920 у полку було 90 офіцерів і чинів, 765 стрільців (2 батальйони), команда інструкторів, санітарна частина, команди кулеметників, кавалеристів, пластунів, оркестр і господарська частина. Полк виконував гарнізонну службу, обов'язки військової поліції, в бойових діях участі не брав.

На весні 1920 завантажився на кораблі і доставлений до Латвії, так і не взявши участі у жодному бою з російськими більшовиками:

23 березня 1920 з Владивостока вирушило на пароплаві «Dania» — 465 багнетів, офіцери і господарські частини (в Латвію приїхав 21 червня).

28 лютого 1920 на пароплаві «Gveneth» вирушило 255 багнетів, офіцери і господарські частини (в Латвію приїхав 1 травня), а остання група вирушила в червні разом з Троїцьким батальйоном.

1 серпня 1920 полк розформували — частину демобілізували, інших зарахували в різні частини Латвійської армії.

Командири полку
  • полковник Я. Куреліс (14.11.1918.-19.04.1919.)
  • майор Й. Поніс (19.04.1919.-22.05.1919.)
  • капітан Карліс Лобе (22.05.1919.-11.08.1919.)
  • капітан Я. Озолс (11.08.1919.-20.02.1920.)
  • капітан А. Ґроскауфманс (з 20.02.1020.-01.08.1920.)

Джерела
  • Latvijas Brīvības cīņas 1918—1920 : Enciklopēdija — Preses nams: Rīga, 1999., 129. lpp.
  • Жанен М. Отрывки из моего сибирского дневника. // Сибирские огни. 1927. № 4. С. 142.
  • Шиловский М. В. Политические процессы в Сибири в период социальных катаклизмов 1917—1920 гг. — Новосибирск, 2003
  • Законодательная деятельность белых правительств Сибири (июнь — ноябрь 1918 года). — Томск, 1998. Вып. 1.
  • Нам Ирина В., Сем Ю. А., Мухачев Б. И. Hациональная политика правительства ДВР. // Дальний Восток России в период революций 1917 г. и гражданской войны. — Дальнаука: Владивосток, 2003. С. 480—495
  • Нам Ирина В. Международные аспекты национальной политики Российского правительства (ноябрь 1918—1919 гг.). // Вестник Томского государственного университета. — 2008. — № 310, май. — С. 81-87.
  • Нам Ирина В. Временное Сибирское правительство и польские воинские формирования (июнь-ноябрь 1918 г.). // Вестник Томского государственного университета. — 2008. — № 311, июнь. — С. 86-89.
  • Нам Ирина В. Российское правительство адмирала А. В. Колчака и польские воинские формирования (ноябрь 1918 — январь 1920 г.). // Вестник Томского государственного университета. — 2008. № 312, июль. — С. 88-94.
  • Нам Ирина В. Между красными и белыми: участие латышей в Гражданской войне на востоке страны. // Сибирь в период Гражданской войны: Материалы междунар. науч. конф. (6-7 февраля 2007 г., г. Кемерово). Кемерово, 2007. С. 102—104.
  • Нам Ирина В. Латышские организации в Сибири в условиях революции и гражданской войны (1917—1919 гг.). // Россия и Балтия. Вып. 5. Войны, революции и общество. М.: Наука, 2008. С. 139—176.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.