Імена Бога в юдаїзмі

Чотирибуквене невимовне ім'я Господа — (івр. יהוה‎יהוה, івр. יהוה‎, транслітерація YHWH, вимова в даний час точно не відома) — вважається власним ім'ям Бога. Вперше зустрічається в Торі в Бут 2:4. Використовується в першій з десяти заповідей (Втор 5:6).

Вимова вголос табуйована, при вимові замінюється словом «Адонай», «Хашем», «тетраграматон», і т. д. залежно від контексту. У письмовому вигляді зберігається у вигляді тетраграматона в свитках Тори і друкованих виданнях та книгах пророків, які увійшли в Танах, а також в деяких молитовниках (без наголосних). У багатьох молитовниках і в інших книгах в цитатах з Тори буквою замінюється хе з апострофом ('ה), або двома літерами йуд (יי).

Часто переводиться в сучасній літературі як «Наш Господь». Термін «Адонай» використовується юдеями замість виголошення невимовного імені Бога в молитвах і під час публічного читання Тори і книг пророків. Вважається пов'язаним з атрибутом милосердя.

У каббалі Адонай відповідає сфире малхут.

«Хашем» — буквально «Ім'я» (з певним артиклем або «з великої літери»), (івр. השם‎השם, івр. השם‎). Строго кажучи, це не ім'я, а евфемізм, «позначення імені», що використовується замість імені-епітета «Адонай» і іноді замість «Елохім» які, при меншій табуйованості, також традиційно уникають вимовляти даремно поза молитви чи релігійної служби — наприклад, при навчанні або спілкуванні з пресою. Іноді використовується варіант «Адошем» для збереження розміру (при цитуванні літургії поза богослужінням, наприклад, при репетиції мелодії).

Зображення імені бога Ел фінікійськими літерами

Зазвичай розуміється як Pluralis majestatis від стародавнього семітського Ель (івр. אל‎אלівр. אל‎, пор. Аллах), що перекладається як «Бог» або «бог». Часто знаходиться у формі «Елогейну» — «наш Бог». Вважається пов'язаним з атрибутом суду і справедливості.

Егье-Ашер-Егье (івр. אהיה אשר אהיה‎אהיה אשר אהיה, івр. אהיה אשר אהיה‎) буквально перекладається «Буду яким буду», в традиційних перекладах — «Я є Сущий», з першого з трьох відповідей, даних Всевишнім на питання Мойсея про Його ім'я, яке слід повідомити євреїв, перебуває в рабстві в Єгипті (Исх 3:14). В арамейському перекладі (Таргум Онкелоса) ця фраза не переведена, а приводиться в оригіналі, як власне ім'я, і в такому вигляді цитується в Талмуді (Бава Батра 73a).

Саваоф (ін-євр. дав-євр. צבאות‎‎, цеваот, буквально «(Господь) Воїнств») — один з епітетів Бога в юдейській і християнській традиціях, що вживається, як правило, у поєднанні з тетраграматоном. Цей епітет може означати як «(Господь) воїнств Ізраїлевих», так і «(Господь) воїнств Ангельських», або Небесних воїнств. У Танаху слово Саваот починає зустрічатися з Першої книги Царів.

На відміну від інших імен та епітетів Бога (Елогім, Єгова, Адонай), Саваот позначає властивість всемогутності, образ якого запозичений від воїнства. Цей епітет не зустрічається в давніх книгах Біблії, але він часто вживається у пророків, і у псалмах («Господь бог Саваот»). Зважаючи на те, що цей епітет пов'язаний з поняттям воїнства, деякі бачать в ньому просто «Бога війни»; ця думка спростовується тим, що епітет «Саваот» не вживався в часи, коли євреї розвивали найбільшу войовничу діяльність, а, навпаки, часто вживався в ті часи, коли войовничість поступалася місце мирного розвитку. Правильніше бачити в цьому терміні ідею Бога як всемогутнього Владики всіх сил неба і землі, так як за біблійним уявленням, зірки та інші космічні явища — теж свого роду «воїнства», володар яких є Бог, як, наприклад, Єгова-Саваот у перекладі — «Господь сил» (1Цар.17:45; Пс.23:10, Іс.1:24 й ін).

Ветхий днями (Атік Йомин) — образ Бога з книги пророка Даниїла (Дан 7:9).

Шемхамфораш (שם המפורש Shem ha-Mephorash) — давньоєврейська фраза, що означає «72-кратне ім'я Бога». Вважається збільшеним Тетраграмматоном[2].

«Пахад Йицхак» — буквально, «страх Ісаака», або «трепет Ісаака» — один з епітетів Бога, зустрічається в Біблії тільки один раз (Бут 31:42).

Шалом (івр. שלום‎שלוםівр. שלום‎ — «Мир»). У Талмуді сказано: «ім'я Бога є „Мир“» (Перек Га-Шалом, Шаб. 10б) (Суд 6:24).

Ха-Маком (івр. המקום‎המקום, івр. המקום‎) — «Всюдисущий», буквально: Місце (з певним артиклем) — в єврейській традиції, Всесвіт представляється як «думка Бога», тобто, підкреслюється, що не Всевишній є частиною нашого світу або однієї з сутностей в ньому, але навпаки, світ існує по Його волі, і Всевишній вміщує його. У такому вигляді згадується в традиційному вираженні співчуття тим хто перебуває в жалобі, івр. המקום ינחם אתכם בתוך שאר אבלי ציון וירושלים‎המקום ינחם אתכם בתוך שאר אבלי ציון וירושליםівр. המקום ינחם אתכם בתוך שאר אבלי ציון וירושלים‎, «нехай утішить Всюдисущий вас разом з іншими тими, що скорблять Сіоном, та Єрусалимом».

(аудіо)
	Шхіна
Допомога по відтворенню

Слово Шхіна (івр. שכינה‎שכינה, івр. שכינה‎) буквально перекладається як «присутність». Цей епітет Бога ні разу не використовується в Старому завіті; рабини використовували його, кажучи про божественну присутність в Скинії Заповіту або серед народу Ізраїлю. З усіх імен Бога це єдине, що стоїть у жіночому роді; Шхіна вважається іпостассю милосердя і прощення. Шхіна згадується в заупокійних та пам'ятних молитвах ашкеназького обряду. Іноді до Шхіни звертаються за допомогою і підтримкою в домашніх справах; це ім'я Бога використовується, наприклад, в благословенні будинку.

• Біблійні імена Бога
• Тринадцять атрибутів милості — імена Всевишнього згідно з його властивостей і проявів, за поясненням Маймоніда.
• 99 імен Аллаха
• Ім'яслав'я